Мої уроки

Перший урок

«Україна на карті Європи»

Мета: розширити кругозір та знання учнів про країни Євро­пейського Союзу; дати уявлення про переваги євроінтеграції для України,підкреслити приналежність нашої держави до європейської сім'ї народів, виховувати повагу до національних, духовних, культурних надбань європейських народів, створити умови для ефективної роботи в команді, розвивати у дітей прагнення  бути  свідомим  громадянином  України,   патріотичні почуття.    

Обладнання:національна символіка України, символіка Євросоюзу,плакати «Європа - це наш спільний дім, ми господарі у нім», «Будуємо Європу у власному домі», політична  карта  Європи, прапори  Європейського Союзу , малюнки  краєвидів  України.

 Хід уроку

Учитель: Дорогі  учні! Ми з вами живемо в молодій незалежній державі. Нашому поколінню випало складне й відповідальне завдання – відродження української державності, мови, нації, будувати європейську Україну, стати частиною європейської спільноти. За нас ніхто цього не зробить. «Кожна людина народжується для якоїсь справи» – писав Е. Хеменгуей. Справа сучасної молоді – це відродження не тільки незалежної гуманної держави, а й держави щасливих і успішних людей.

Нещодавно наша країна відсвяткувала річницю Незалежності - 26 років. На перший погляд, це не так вже і багато, але цілі століття передували цій важливій сторінці історії України. Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі ― в нашій славній Україні.

    Діти, сучасний  світ – багатомірний, динамічний  і  суперечливий. Це  світ  складних  альтернатив, тривог  і  надій.  Жити  нині  ізольовано  від  світового  співтовариства  практично  неможливо  жодній  країні. Тому  важко  знайти  країну, яка  б  не  вступала  в  стосунки  з  іншими  державами. Європа не навколо нас. Вона - у нас самих.  Прагнення до європейського рівня життя, європейських цінностей і стандартів визначило європейський вибір нашої країни.

1 учень. Навчаюсь у гімназії – профільна освіта,

     Високий, європейський вже стандарт,

     Доводять нам, що ми – Європи діти,                   

     Держава – європейська: то не жарт!

   2 учень. І дійсно: ми, географічно, - в центрі,

   Англійська багатьом, як рідна,

   Багато підприємців – «нових», джентрі,

Історія велика і наука  плідна!

  3 учень.  В Європі голос наш луна,

 Ми демократію будуєм.

 Моя прекрасна сторона –

 Про тебе скоро світ почує.

4 учень.  Трудитись будем всі, як є,

Знайдем для України музу,

І шлях тернистий прокладем

До Європейського Союзу.

Учитель. Що ж це за організація Європейський Союз і як вона була створена?

                             (Виступи учнів з повідомленнями)

1учень. Європейський Союз – це організація, яка об’єднує 28 демократичних європейських країн. Країни, що входять до його складу, заснували спільні органи управління, яким делегована частина повноважень, завдяки чому стало можливим приймати рішення з певних питань, які становлять спільний інтерес на європейському рівні. Ідея створення цієї організації була задумана

для того, щоб більше ніколи не повторилися масові вбивства та руйнації, що відбувалися під час Другої світової війни. Вперше цю ідею запропонував Міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман у промові 9 травня 1950 року. Цей день став днем народження Європейського Союзу і тепер щороку святкується як День Європи.

2 учень. Прапор ЄС. Історія створення прапору припадає на 1955 рік. Тоді Європейський Союз існував лише у вигляді Європейського об’єднання, до якого входило шість країн. Довго йшло обговорення ескізу прапора. Згодом було прийнято нинішній варіант – коло з 12 золотих зірок на блакитному тлі. Число зірок не має нічого спільного з кількістю країн – членів організації. У різних традиціях «12» є символічним числом, що означає абсолютну досконалість. Це також і кількість місяців року, і кількість цифр на циферблаті годинника, тоді як коло є ще і символом єдності.

3 учень. Європейський гімн. У широкому значенні – це гімн не лише Євросоюзу, але й усієї Європи. Музика гімну взята з дев’ятої симфонії, яку Людвіг ван Бетховен написав у 1823 році. У фінальній частині своєї симфонії Бетховен поклав на музику «Оду до радості», написану у 1785 році Фрідріхом фон Шіллером. У цьому вірші знайшла відгук ідея братання народів, яку поділяв і Бетховен. У 1972 році Рада Європи схвалила бетховенську тему «Оди до радості» як свій гімн. У 1985 році гімн було схвалено президентами та главами урядів країн ЄС як офіційний гімн ЄС. (Учні прослуховують гімн ЄС).

Учитель. Кожна європейська країна розвивається своїм шляхом, віками формується її культура, мова, і щоб упевненими кроками йти вперед, маємо цікавитися культурою і звичаями інших країн, дотримуватися заповіту великого українського Кобзаря «… І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь…». А все людство повинно научитися жити у дружбі та розумінні.

Учитель: Діти! Які асоціації з жовтим кольором виникають у вашій уяві? Які з блакитним? А якщо поєднати ці кольори? Які асоціації виникають тепер? (Відповіді дітей).Звичайно, це прапор нашої держави – України.

Сьогодні я пропоную вам здійснити казково-пригодницьку подорож у формі квесту. Чи знаєте ви, що таке квест?( Відповіді дітей).

Слово квестпоходить від  англ. quest – пошук, пошуки пригод. Квест – це інтелектуальні перегони-змагання, основою якого є послідовне виконання командами або окремими гравцями заздалегідь підготовлених завдань. Ви будете змагатися не в звичайному квесті, а в євроквесті. Тому що  подорожувати ми будемо чарівними країнами Європи. Команда синіх – готова?  Команда жовтих – готова? Отже розпочинаємо євроквест «Лабиринтами Європи»!

Ми  здійснимо подорож по 4 станціях:

      1 станція – «Мандрівка країнами Європи»

      2 станція – «Європейська держава-столиця»

  3 станція – «Секрети європейських казкарів»

4 станція – «Україна – наша країна»  

 (Учитель пояснює умови змагання.  Команди відповідають по черзі.

 За кожну правильну відповідь – 1 бал)

  І станція    «Мандрівка країнами Європи»

Питання

1.     Це сонячна країна з багатою історією і культурою, яка щорічно приваблює мільйони туристів. Країну омиває 5 морів: Егейське, Середземне, Іонічне, Фракійське і Крітське. У столиці Афінах - проживає більше 40% всього населення країни.Бачимо величезну оселю богів – Олімп. Навколо невеличкі містечка. Мешканці сердечно усміхаються і танцюють «Сиртакі», вітаючи нас. (Греція).

2.     Назва країни перекладається як «земля телятка». Це країна смачної піци, пасти, оливок і сонячного настрою. Вона має багату історію, інтерес до неї не вщухає навіть у наш час. 80% території — гори і горби. На території республіки  розташовано дві незалежні карликові держави: Ватикан і Сан-Марино.(Італія).

3.     Найбільші композитори світу — Моцарт і Штраус уродженці саме цієї держави. Країна, яка дала світу Віденський вальс і найстаріше колесо огляду. Бачимо засніжені Альпи, світить сонце. Люди сидять на призьбах біля будиночків і приязно нам посміхаються. На привітання схиляють низько голову і махають правою рукою. (Австрія).

4.     Прекрасна столиця держави – Мадрид. Хоча корида і є одним з символів країни, багато мешканців  виступають за скасування цієї кривавої традиції. Так, в Каталонії і на Канарських островах корида заборонена. Усі вітаються словами «Буенос Діас» і цілуються в обидві щоки, тримаючи руки на плечах партнера. (Іспанія).

5.     Цю країну без перебільшення можна називати країною замків - за всі минулі століття їх там збудували близько 5 тисяч.  У країні знаходяться найбільш відвідувані в світі пам'ятки: собор Нотр-Дам-де-Парі і монастир Мон-Сен Мішель. Запахи парфумів, Ейфелева вежа, Єлисейські поля, Версаль… Усіх, кого зустрічаємо, вітаємо “ Bonjour”, а молодих “ Salut”. (Франція).

6.     Це країна, яка у багатьох людей асоціюється з тим, що в ній змогли зберегти монархію і протягом багатьох століть люди, які живуть в цій державі, пишаючись своїми королівськими правителями.Строгий, вишуканий, архаїчний Лондон. Біг Бен. Холодно за етикетом промовляємо “Hello” і подаємо праву долоню. О п’ятій після обіду п’ємо чай. (Великобританія).

7.     Країна - батьківщина відомих світові великих композиторів: Баха, Бетховена, Мендельсона, Брамса, Генделя, Шумана... У цій країні налічується близько півтори тисячі пивоварень, в яких розливається понад 5 тисяч сортів напою.Край багатий лісами, горами, замками. Вітаємось, часто і швидко повторюємо: «ГутенТаг». (Німеччина).

8.     Невелике королівство, яке ще називають «ПерлиноюСкандинавського півострова». І це зовсім не випадково, адже на незначній території цієї казкової країни зосередилися справжні скарби культури та історії.  Мешканці країни - найщасливіші і найбезтурботніші люди у світі.Чарівна копенгагенська Русалонька, казки Г.К. Андерсена. Кланяємось королеві. (Данія).

9.     Найбільше місто і столиця країни – Гельсінкі. Холодна, але дуже благополучна північна країна, населена пунктуальними і працьовитими людьми. На території країни розташовано майже 180 тисяч озер.Три чверті території вкривають густі ліси. (Фінляндія).

10.                       Крім Варшави, у цій країні ще декілька міст були столицями — Краків, Познань, Гнєзно, Люблін. З лексичної сторони польська мова на 70% схожа з  українською.Прапор країни - біло-червоний.  (Польща)

                              

 ІІ станція.  Знайди пару «Європейська держава-столиця».

Європейська держава	Столиця
Україна	Лондон
Велика Британія	Париж
Франція	Київ
Іспанія	Варшава
Італія	Берн
Австрія	Амстердам
Швейцарія	Мадрид
Данія	Рим
Нідерланди	Відень
Греція	Афіни
Чехія	Прага
Польща	Копенгаген

ІІІ станція. Секрети європейських казкарів

Вчитель: Однією з найчарівніших країн, яку відвідує кожна дитина,є країна казок. Сьогодні ми з вами спробуємо розкрити таємниці літературних казок, авторами яких є прекрасні казкарі Європи. Вони своїми творами стали відомі в усьому світі. Їх герої цікавлять дітей багатьох поколінь.

Питання.

1. Яке незвичайне дзеркало змайстрував злющий троль в казціГ.Андерсена «Снігова королева»? ( Воно все викривляло:«добре і прекрасне зменшувалось, гидке і поганезбільшувалось)

2.Як звали ватажка вовчої зграї в книзі Кіплінга “Мауглі”? (Акела )

3. Головна героїня казки Шарля Перро «Соболевий черевичок».(Попелюшка)

4. За чим послала зла мачуха пасербицю в негоду із п’єси – казки«Дванадцять місяців» С.Маршака? (За підсніжниками)

5.  Герой якої літературної казки літав на орлі? (Лікар Айболить)

6. Герой якої казки літав над дахами на своєму друзі, який вважав себе найкращим у світі чоловіком? (Малюк літав на Карлсоні у казці АстридЛіндгрен) 

7. Ягідка, яка стала графинею у казці італійського дитячого письменника Джанні Родарі. (Вишенька)

 8. Як звали героїню казки, яка подорожувала країною Чудес? (Аліса)

9. В якій казці братів Грімм було дзеркало, яке говорило? (“Білосніжка”)

10. У яких казкових героїв садочок був трохи більший за квітковий горщик? (У Кая і Герди)

11.Що сталося з Піннокіо після того, як він почав брехати? (Виріс довгий ніс)

12.Назвіть героїв казкового світу, для яких метелики виконують функцію коней? (Для ельфів)

Вчитель: Пропоную Вам на  аеростаті піднявся на висоту пташиного польоту. Давайте помилуємося красою нашої країни з висоти . Що нагадують вам  вулиці міст? (Стежинки шнурочки, ниточки) А річки? (Блакитні стрічки) А будинки? (Кубики, коробочки) А давайте скажемо гарні слова – комплементи про наше село Новосілка, яке воно?

Гра «Комплементи» (Учні називають слова про село (Воно гарне, зелене, рідне, мальовниче, чарівне, святкове,затишне…)

ІV станція «Україна – наша країна»

                     Питання

1.     Український народний танець (гопак).

2.     Дата прийняття акту проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.)

3.     Назвіть найвищий законодавчий орган нашої держави. (Верховна Рада).

4.     Грошова одиниця України. (Гривня).

5.     Давня назва річки Дніпро (Славутич).

6.     Хто став першим Президентом незалежної України? (Л. Кравчук).

7.     Автор слів Державного Гімну України.(П. Чубинський).

8.      Які моря омивають територію України (Чорне та Азовське).

9.     Скільки страв повинно бути за столом у Святий вечір? (Дванадцять).

10.                       Коли було прийнято Конституцію України? (28 червня 1996 року).

11.                       Яку назву мала козацька держава? (Запорізька Січ)

12.                       Найвища гора українських Карпат. (Говерла).

Вчитель: Давайте підіб`ємо підсумки нашого євроквесту «Україна на карті Європи».  Підрахуймо ж  кількість балів, які отримала кожна команда протягом нашої гри-подорожі.

Ви сьогодні були активними, кмітливими, спритними.Завершується наша подорож. Ми побували лише у кількох країнах, але на цьому наші мандрівки не завершуються. Подорожувати країнами Євросоюзу ми будемо й надалі.

(Нагородження команд).

Заключне слово вчителя: Дорогі учні,бажаю добре вчитися, аби згодом свої знання віддати нашій рідній  Україні.Я переконана, що наша держава може з впевненістю просуватися до єдиного європейського простору, бо здатна зробити вагомий внесок у розбудову нової об'єднаної Європи. Наше місце — в Європейському Союзі. Наша мета — Україна в Об'єднаній Європі. У Європі — історичний шанс України розкрити свої можливості. Кожен крок до Європи — це нові можливості для мільйонів українців.  Ми — вже не «узбіччя» Європи. Ми знаходимося у центрі Європи, і  лише в єдності сила Європи.

Тема: Володимир Короленко «Сліпий музикант». Петро Попельський і Евеліна

Мета:  допомогти учням глибше зрозуміти внутрішній світ  головних героїв повісті «Сліпий музикант», духовні пошуки Петра Попельського, його взаємовідносини з Евеліною, усвідомити головні думки твору, викликати захоплення художньою майстерністю автора; розвивати в учнів логічне мислення, зв'язне мовлення, навички переказу, ана­лізу прозового тексту, образів твору; виховувати у школярів гуманне ставлення до людей та сприяти формуванню стійких морально-етичних переконань школярів, високих естетичних почуттів.

Тип уроку:   урок застосування знань, умінь, навичок.

Вид уроку:   комбінований.

Обладнання: портрет В.Г.Короленка; підручник; тексти повісті В. Короленка «Сліпий музикант» (мовою оригіналу і в перекладі ); фрагменти з фільму «Сліпий музикант» (1960).

Епіграф: «Людина створена для щастя, як птах для польоту»

В.Г.Короленко

ХІД УРОКУ

І.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ  І ЗАВДАНЬ УРОКУ

1.     Вступне слово

На  сьогоднішньому уроці ми продовжуємо роботу над повістю Короленка «Сліпий музикант».   

Як ви гадаєте, якою буде тема сьогоднішнього уроку? (Тема уроку та епіграф заздалегідь написані на дошці).

Учні записують її у своїх зошитах.

- Які завдання ми будемо вирішувати?

2.     Робота з епіграфом

Епіграфом до нашого уроку будуть слова В.Г.Короленка  «Людина створена для щастя, як птах для польоту»

Як ви розумієте епіграф до уроку?

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка складених учнями планів характеристики Петра Попельського

2. Встановіть відповідність між іменами  персонажів та їх статусом у повісті

Ганна Михайлівна                                    Слуга

Йохим                                                       Кохана дівчина

   Евеліна Яскульська                                 Мати

Федір Кандиба                                        Старий козак

Попельський                                            Батько

Хведько                                                    Сусід

Ставрученко                                             Дзвонар

    Юрко                                                        Каліка перехожий

Єгорій                                                       Сліпий поет

Ганна Михайлівна – мати; Йохим – слуга; Евеліна Яскульська - кохана дівчина;   Федір Кандиба - каліка перехожий; Попельський -  батько; Хведько  -  старий козак;       Ставрученко  - сусід; Юрко - сліпий поет; Єгорій -   дзвонар.                                                                  

IV.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Сьогодні, коли в країні триває війна, коли кожної хвилини гинуть люди, ми з вами продовжуємо боротьбу за найкращі людські якості: доброту, співчуття, милосердя, які оселяються у наших душах завдяки добрим, мудрим книгам.

У новелі «Парадокс» В. Короленко писав: «Людина створена для щастя, як птах для польоту». (Епіграф уроку). Ця фраза відома багатьом, але не всі знають другу її частину: «Тільки щастя не завжди створене для неї». Проблему щастя вирішує письменник і у своїй книзі «Сліпий музикант», яка побачила світ у 1886 р.

Для чого ж створена людина? Чи здатна особистість чинити супротив обставинам? Що становить щастя людини? Як їй стати щасливою? Своє розуміння цих питань В. Короленко розкрив на прикладі образу Петра Попельського, головного героя повісті «Сліпий музикант».

V.   СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда

1. Яке нещастя сталося в родині Попельських? (Їх син народився сліпим.)

2. Розкажіть про дитячі роки Петруся. Хто і як його виховував? (Його мати та дядько Максим.)

3. В якій атмосфері зростав хлопчик? (З одного боку його оточу­вала ніжність матері, поетичність її творчої натури, з ін­шого — мужність старого воїна, дядька Максима. Хлопчик зростав в атмосфері любові, тепла, турботливого ставлення.)

4. Як Петрусь потоваришував з Евеліною? (Якось дівчинка зненацька натрапила на Петруся, коли той відпочивав на горбку біля річки. Її привабили чарівні звуки сопілки, але звиклий до самотності хлопчик прогнав непрохану гостю)

5. Що відомо про дядька Максима? (Дядько Максим був рідним братом мами Петруся. Він займався навчанням і вихованням хлопця)

6. Що єднало дядька і племінника? (Вони обоє мали вади: племінник був сліпий, а дядько не мав ноги.)

7. Як ви думаєте, яку роль відіграв дядько Максим у вихованні Петра? (Він вносив «чоловіче» начало, без якого Петро виріс би, наче «теплична рослина», і замкнувся б у собі.)

2. Творче завдання

Визначте основні етапи життя Петра Попельського. У яких розділах твору вони описуються? (Дитинство й отроцтво (1-4 роз­діли), юність (5-6 розділи), зрілість (7 розділ, епілог).)

Подумайте, яким кольором можна зобразити кожен з етапів життя головного героя.

Як відомо, у першій редакції повість мала підзаголовок «Психологічний етюд». Автор детально досліджує психологію го­ловного героя.

3. Завдання учням

Назвіть героїв, які складали оточення Петра Попельського. (Мати, дядько Максим, Евеліна, Йохим, Ставрученки, Кандиба.)

чекають і на мене теж.

 Бесіда

1. Чим був викликаний сум Петруся? (Він соромився своєї слі­поти.)

2. Як поводила себе Евеліна? (Досить впевнено, сміливо.)

3. Як Петрусь сприйняв нову знайому? (Він спочатку проганяв її, а потім сам став чекати, щоб вона прийшла.)

4. Що найбільше вразило хлопчика в новій знайомій? (Приємний, спокійний голос. Оскільки до цього «усі знайомі йому діти кричали, сміялися, билися, плакали, але жоден не говорив так приємно».)

5. Як відреагувала Евеліна на звістку про сліпоту хлопчика? (Вона розплакалася.)

6. Яку роль відіграла Евеліна в житті Петра? (Вона стала його ангелом-охоронцем, а пізніше коханою, дружиною, матір'ю його сина. Евеліна вносила в їхню дружбу «свій спокій, свою тиху радість, повідомляла сліпому нові відтінки навколиш­нього життя», а він «давав їй своє горе».)

 Переказ тексту

Розкажіть про те, як проходили заняття Петра й Евеліни з дядьком Максимом.

(Глава третя, розділ 8).

 Бесіда

1. Який талант мав Петрусь? (Талант до музики.)

2. Хто розвивав талант хлопчика? (Дядько познайомив його з музикою простого селянина Йохима, який грав на сопілці. Мати — із серйозною класичною музикою. Саме вона захо­пила його грою на фортепіано.)

3. Подумайте, чи правий був Максим, вирішивши розширити коло спілкування свого племінника? (Так, він прагнув по­казати Петрові, що світ набагато ширший, ніж той міг собі уявити. Дядько хотів подолати замкнутість хлопчика.)

4. Розкажіть про родину Ставрученків.

5. Петро сказав Евеліні: «Мені тільки здається, що я зайвий на світі». Чому у героя виникали ці думки? Чи згодні ви із цими словами Петра?

Коментар

Евеліна сказала мудру фразу: «У кожного своя дорога в житті». Молоді Ставрученки висловлювали свої думки із цього приводу, їхні слова стривожили душу Петра. Окрім того, знання про те, що поза стінами маєтку існує інший світ, теж стривожило героя. Його мучило відчуття своєї неповноцінності, викликаної сліпотою. Петро цілком поринув у морок, в особисте нещастя, за­мкнувся у собі.

 Бесіда

1. Яку роль й житті Петра відіграла зустріч із дзвонарем? (У Петра з'явилася думка, що доля сліпих — зло й образа. У нього почалася душевна криза.)

2. Що вивело Петра з духовної кризи? (Подорож зі сліпими спів­цями на чолі з Кандибою.)
3. Що дала Петрові подорож зі сліпими співцями? (Петро побачив і пережив голод, холод, злидні, приниження. Тобто герой побачив справжнє горе, що було набагато страшнішим за його недугу.)

4. Як змінився Петро після пережитого під час мандрівки? (Петро вийшов із кризи.)

 Робота з текстом

1. Порівняйте гру Петра до подорожі і після.

2. Знайдіть у тексті слова, що свідчать про зміни в душі Петра. («На місці сліпого і невтомного егоїстичного страждання він носить у душі відчуття життя, він відчуває і людське горе, і людську радість, він прозрів і зможе нагадати щасливим про нещасних...»)

Перегляд епізодів із фільму «Сліпий музикант»

 Бесіда

Яке ваше враження від фільму?

Наскільки точно в картині передається зміст твору?

Яке ваше враження від гри акторів?

Проблемні запитання

1. Як би ви відповіли на питання, які були поставлені на по­чатку уроку: «Для чого ж створена людина? Чи здатна особис­тість чинити супротив обставинам? Як їй стати щасливою?»

2. Як ви думаєте, чи став Петро щасливим? У чому його щастя?

Перш ніж ми дамо відповіді на поставлені запитання давайте пригадаємо про  те, що на попередньому уроці, ми прийшли до висновку, що наш герой в кінці твору відчув себе щасливим.

. «Асоціативний кущ»

Як ви розумієте щастя? Що потрібно людині, щоб бути щасливою? Кожна людина розуміє це по-своєму. А що розумієте під щастям ви з позиції свого маленького життєвого досвіду після першої нашої розмови за книгою? (Діти приклеюють до круга з написом «Щастя» ,,промені’’: здоров’я, кохання, хороша сім’я, справжня дружба, улюблена робота, достаток та ін).

Для головного героя повісті В. Короленка «Сліпий музикант» Петра Попельського щастя полягає в тому, що він знайшов себе: Він став музикантом. До свого першого концерту він пройшов тяжкий шлях, на якому були розчарування у собі, горе, сльози, душевна криза. Завдяки дядькові Максиму, Петро знайшов у собі сили перебороти себе, здолати обставини, пов'язані зі сліпотою.

Герой дійсно прозрів, тому що побачив реальне життя, пізнав його і зміг подарувати своє мистецтво людям. Окрім того, Петрові пощастило, що він зустрів Евеліну. Дівчина покохала його і вийшла за нього заміж. Отже, він щас­ливий ще й тим, що пізнав кохання, має сім'ю, маленького сина, який народився зрячим. У нього попереду щасливе майбутнє.

Проблемне запитання

А чи щаслива Евеліна? Як на вашу думку, чи було жертовним рішення Евеліни залишитися з Петром?

 Словникова робота

Жертовне кохання – сповнене самопожертви, самовідданості.

Бесіда

- Як на вашу думку, чому письменник так високо цінує жінок ? ( Письменник бачив приклади таких жінок, щиро любив і поважав свою дружину, яка чекала на нього цілих 10 років із Сибіру). 

А сьогодні ми можемо побачити приклади жертовності в коханні?

(Дружини наших бійців, що стали інвалідами, не залишають своїх чоловіків, а стають їх руками, очима, турботливими доглядальницями.

V.   ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

1.Гронування

Створіть грона образів Петра Попельського та Евеліни

3. Бесіда

1. Які моральні проблеми піднімає В. Короленко у своїй повісті?

2. Що вам сподобалося (чи не сподобалося) у характері Петра Попельського?

3. Як змінюється головний герой повісті впродовж розвитку дії у творі?

4. Завдання учням

Визначте ключові моменти духовного зростання Петра Попельського. (Народження — сліпота — турбота матері й дядька — заглиблення в себе — замкнутість — розгубленість — перебування серед сліпих співців — відродження душі — перший концерт.)

VI.   ОГОЛОШЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Написати відповідь на запитання: «Що таке щастя?»; - намалювати ілюстрації до твору.

VІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

1.     Мікрофон

Що найбільше сподобалося на уроці?

2.     Оцінювання роботи учнів

Тема. Узагальнення і систематизація знань з теми « Іменник».

Мета: перевірити рівень знань, умінь і навичок, здобутих при вивченні теми

« Іменник; навчити застосовувати теоретичні знання на практиці при розпізнаванні іменника, визначенні його граматичних ознак; правильно вживати іменники у мовленні, знаходити вивчені орфограми та пояснювати їх; розвивати пізнавальний інтерес до історії свого народу, його традицій; виховувати почуття поваги до своєї країни, народу.

Тип уроку: контролю та коригування знань, умінь та навичок.

Обладнання: тлумачний словник, ілюстрації для роботи в групах, запис пісні « Від Києва до Лубен», роздруковані тексти, навчальна модель.

                                                      Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

« Мікрофон»

1.                 Чи знаєте ви, що таке ярмарок?

2.                 Як можна перевірити, чи правильно ми пояснили значення цього слова?

3.                 Який словник для цього знадобився?

4.                 Хто з вас був на ярмарку? Де?

5.                 До якої частини мови належить це слово?

6.                 Що таке іменник?

ІІ. Повідомлення теми та очікуваних результатів.

1.                 Слово вчителя.

  Ми вже вивчали тему « Іменник» з великого розділу мовознавчої науки. Якого? ( Морфологія).

 А сьогодні урок узагальнення і систематизації знань з теми « Іменник».

Прослухавши тему уроку, давайте сфомулюєм мету і завдання уроку.

(Учні по черзі записують очікувані результати)

 Отож, якщо не всі з вас відвідували ярмарок, то прямо зараз ми туди поїдемо. Поїдемо скупитися.

2.Прослухайте текст. Запишіть іменники, які вам запам’ятались.

Благословилося на світ. Виткнулося заспане сонце, стьобнуло промінням по луках, по степах, по садках, по левадах.

  І видко: аж – аж – аж гоп до того ліска, куди око дістане, дорогою вози потяглися… І кіньми , і волами, і коровами. І гарба, і воза, і козенята… З кучами з сіном, з соломою… А на возах і кури, і вівця скручена, і теля мекає, і поросі верещить…

 А за возами – гей! цоб ! цабе! н –н – но! На ярмарок.

І їдуть, і їдуть, і їдуть… І дорога вже не дорога. А строката величезна гадюка, жива й покручена, що за отой лісок не поспішаючи полізла… І де її голова, і де її хвіст – невідомо…

    А наш віз вискакує з тої гадюки, торохтить по грудках, шелестить травою.

                                                                                                                             ( Остап Вишня)

   3.Бесіда.

- А який заголовок дібрали б ви до тексту?

(Якщо « Дорога до ярмарку», то додаткове питання.  – Чому до ярмарку, а не до ярмарка?)

4.Короткий « мозковий штурм»: Давайте пригадаємо морфологічні ознаки іменника.

ІІІ. Закріплення матеріалу.

1.                 Робота в парах. Прочитайте діалог – гумореску.

2.                 Гей, дядьку, куди їдете?

3.                 На ярмарок, куди ж іще?..

4.                 А звідки ви?

5.                 З Ковалів.

6.                 Та я ж не питаю, якого ви роду. Село ваше як зветься?

7.                 Та й кажу Ковалі.

8.                 А самі ви хто будете?

9.                 Коваль.

10.            Хе – хе.. Що ви , дядьку, маленький та плохенький, як на коваля.

11.            Та я не коваль, Коваль. У нас Ковалях усі Ковалі,а ковалів тільки троє.

Завдання.

12.            Скільки дійових осіб потрібно для читання діалогу?

13.            Прочитайте за особами.

14.            Запишіть останню репліку, визначте власні та загальні назви, поясніть їх написання.

15.            Слово вчителя.

От і приїхали нарешті на ярмарок. І кого ж тут немає! І чого ж тут тільки не побачиш! І не протовпишся: той торгує, той купує, той божиться, той прицінюється. Але ми з вами якось проберемось крізь натовпи і все роздивимось. А дорогою ще й запишемо, кого і що продають.

    3.Робота в групах. ( За ілюстраціями на дошці записати, кого і що продають на ярмарку.

Група 1.Записати іменники ІV відміни. З одним іменником скласти речення про своє враження від побаченого.

Група 2. Записати іменники – назви істот із пестливими суфіксами.

Група 3. Записати іменники – назви неістот.

4.Вибірково – розподільний диктант.

 Так багато всього на ярмарку, і не перелічиш. До речі, деякі іменники – назви великої кількості предметів хоч і означають, що цих предметів багато, однак вживають не у множині, а в однині. Як вони називаються? ( Збірні).

16.            А які іменники вживаються тільки в  множині? ( Множинні).

Виписати іменники у дві колонки:у першу – збірні, а в другу – множинні.

(Один учень працює біля дошки, а інші – в зошитах.)

  Ярмарок починається ще за воротами, продається тут усе : коні, корови, вівці, кози, сани, горшки, миски, хустки, спідниці, гвіздки, молотки, ножиці. І таке все свіже, гарне та смачне на ярмарку: свинина, городина, ковбаса, риба, мед. Аби ваші гроші!

   А гомін який стоїть! Такого ніде не почуєш, тільки на ярмарку. Жіноцтво щебече, усі разом розказують і ні одна не слуха. Собаки скавучать, музики грають. Парубоцтво витина гопака. Малеча, погубивши матерів, пищать, мабуть. І на тому світі той галас чути.

17.            А чому і нам не повеселитися?

5. Фізкультхвилинка.

 Але фізкультхвилинка у нас буде сьогодні незвичайна. Ми не лише порухаємося, відпочинемо, а й подумаємо над завданнями з теми. То ж давайте уважно послухаємо пісню.

( Під пісню « Від Києва до Лубен» діти виконують танцювальні рухи.)

6. Завдання учням.

1) Відновити одне  речення з тексту пісні по пам'яті .

2) Виділити іменники та визначити їх рід, число, відмінок (взаємоперевірка).

7. Диктант.

 Повертався Петро додому з ярмарку. Попродав городину,добрі гроші вторгував. Не пропив, накупив усього! Господині купив гарну хустку, молодій дочці везе корали та червоні чобітки, а меншим – солодкі цукерки « від зайчика». Хай дітвора радіє! Поволі бредуть воли, поринув віз, а Петро пахкає люлькою та посміхається у вуса.

Завдання.

Назвати розділові знаки у тексті. Визначити, якими членами речення виступають іменники.

(один учень біля дошки розбирає іменник « з ярмарку» як частину мови.)

VІ. Підсумок уроку.

Бесіда.

18.            Чи вдалося вам скупитися? З чим ви повернулися з ярмарку?

19.            Чи досягли ми очікуваних результатів, впоралися з усіма завданнями?

Все згадали про іменник чи може щось забули?

(Користуючись навчальною моделлю, учні підсумовують все, про що згадувалось з теми « Іменник».)

                                             

                                         Навчальна модель

                                                     ЗСЧМ

Власні	Називає предмет	Загальні
Істоти Чоловічий, Жіночий, Середнай	Відповідає на питання Хто? Що?       Має рід	Неістоти Спільний
Н. Р. Д. З. О. М. Кл. в.	Змінюється за відмінками	Незмінні
Однина, множина	та числами	Тільки   =одн.                =множ.
І -(Чол. Жін.) ІІ – ( Чол. Середн.)	Поділяється на 4 відміни	ІІІ – жіночий рід ІV- середній рід
Тверда, мяка , мішана гр.	У реченні ________    _________                      _________	Групи не мають

20.            А що ви дізналися про ярмарок в Україні?

V. Оцінювання учнів.

VІ. Домашнє завдання.

І – ІІ Рівень  - синтаксичний розбір 1 – го речення з тексту класного диктанту; - морфологічний розбір всіх іменників з 4 – го речення.

ІІІ – ІV Рівень – продовжити текст диктанту, зробити синтаксичний розбір одного з речень, морфологічний  - 4 іменники.

Тема уроку. Л. Глібов. Байки « Муха і Бджола», « Жаба і Віл».                      Викривальна і повчальна спрямованість байок письменника.

Мета уроку: ознайомити учнів із байками Л. Глібова, допомогти їм визначити прихований зміст цих творів,пояснити алегоричні образи; розвивати навички виразного, вдумливого читання байок, коментування, визначення елементів їхньої побудови; розвивати вміння зіставляти описане із сьогоденням;

виховувати кращі людські якості.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до байок.

Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу.

Епіграф до уроку:

                                                                      Здається, байка просто бреше,

                                                                      А справді ясну правду чеше,

                                                                      Нікого в світі не мине,

                                                                      Читайте, згадуйте мене.

                                                                                              Леонід Глібов

                                               Хід уроку

І . Організація учнів до уроку.

Розповідь з елементами бесіди.

Природа сміху – особлива. Це світ, у якому навіть зажурені, заплакані очі починають сміятися.

  Саме українці здавна відзначалися такою здатністю радіти, дотепністю, вмінням пожартувати, посміятися не лише над іншими, а й над самими собою. Наш народ – оптиміст розсипав свій гумор в іскрометних слівцях – епітетах, у неперекладних фразеологічних зворотах, у крилатих прислів'ях і приказках, у піснях, легендах, оповіданнях, драматичних дійствах.

1.     А що таке гумор?

2.     Що ж таке сатира?

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.     Перевірка домашнього завдання.

-         Розповідь напам'ять байки Л. Глібова « Щука»

-          Переказ від  першої особи ( Щуки, Лисиці)

-         Огляд ілюстрацій.

2.     Творча робота.

Завдання: вибрати з – поміж прислів'їв ті, які співзвучні з головною думкою байки « Щука».

Чия сила, того й правда.

Дружній череді вовк не страшний.

Слова ласкаві, та думки лукаві.

До роботи плачучи, а до танців скачучи.

Ангельський голосок та чортова думка.

Хоч пироги пісні, та слова масні.

На язиці медок, а на думці – льодок.

Говорить прямо, а робить криво.

Не слова красять людину, а добрі діла.

3.Незакінчене речення.

Байка – це…

Будова байки така: …

Алегорія – це…

Жанрові особливості байки такі:  …

ІІІ. Оголошення теми, мотивація навчальної діяльності.

Цілевизначення

Я повинен ( повинна):

-         Засвоїти …

-         Пригадати…

-         Поповнити знання про…

-         Порівняти…

-         Проаналізувати …

-         Розвивати …

IV. Фрмування і вдосконалення вмінь та навичок.

1.     Гра « Асоціації».

Завдання: записати ряд слів, які асоціюють зі словами « муха»,

 « бджола».

Орієнтовна відповідь.

Муха – кусюча, набридлива, чорна, спритна, допитлива….

Бджола – маленька, медоносна, працелюбна, скромна.

2.     Виразне читання вчителем байки Л. Глібова « Муха і Бджола» до слів: «І зась усім…»

Завдання: сформулювати мораль байки.

Обговорення версій учнів.

Зіставляння з авторською мораллю.

     3.Евристична бесіда.

- Чи співпадають ваші асоціації з тими, якими показані ці герої у байці?

- Чим займалася Муха  в садку, а чим  - Бджола?

- Чому Муха поспівчувала Бджолі?

- Чи справді, на вашу думку, Бджола відчула себе нещасною, безталанною?

- Як ставилася Муха до того, що її скрізь зневажають? Підкресліть свої думки рядками з байки.

- Яка головна думка байки?

- В чому полягає прихований зміст кінцівки твору?

4. Пошуково  – дослідницька робота в групах.

1 група – Досліджує образ Мухи, складає її характеристику.

2 група – Досліджує образ Бджоли, складає її характеристику.

3 група – З'ясовує , які художні засоби вживає автор для розкриття головної думки та характерів героїв.

4 група – Досліджує роль описів у творі ( пейзаж).

5. Оголошення результатів роботи в групах. Обговорення.

6. Словесне малювання.

Опишіть усно , якими ви уявляєте жабу, вола.

Розгляньте ілюстрації в підручнику , де зображені ці тварини.

Прогнозування.

*  Про що буде йтися мова в байці? ( Заслуховування думок учнів)

7.Виразне читання байки « Жаба і Віл»

8. Евристична бесіда.

- Чи співпадають ваші прогнозування з тим, як показано Жабу та Вола в байці?

- Чому жаба вирішила надутися? Як про це говориться в байці?

- Як і чому подруга Жаби вмовляла ту не надиматися?

- Яким є прихований зміст байки?

- Прочитайте « мораль» байки і скажіть, чи співпадає ваш висновок із прочитаного з нею?

- Що означає вислів « Жити, як милосердний Бог дає»?

9. Експрес - інтерв'ю.

1. Із  якими байками ми познайомилися сьогодні на уроці?

2. На місці якого персонажа байки ти можеш уявити себе і чому?

3. Чого навчають нас байки?

4. Чи досягли ви на уроці поставлених цілей?

5.Які форми роботи, на вашу думку, були найцікавішими?

V. Підсумок уроку.

Завершальне слово вчителя.

  Байка – це лише одна краплина великої та бурхливої літературної ріки,

але та краплина, без якої ріка нашої літератури не була б повноводною. Адже сила її впливу доволі значна.

« Перед сміхом, - писав великий американський гуморист Марк Твен, - ніщо не встоїть».

 Сміх людський – чудесна штука.

Він – мистецтво і наука.

Він – в житті і для життя.

Із потворного й дурного

Посміятися не гріх.

Добрий сміх не б'є, не мучить,

Він на світі жити вчить.

                                  П. Глазовий

Тож смійтеся на здоров'я!

Оцінювання й мотивація навчальних досягнень.

VI. Домашнє завдання.

*  Навчитись виразно читати байки, коментувати їх зміст.

**Зробити ілюстрації до вивчених байок.

***Написати твір – міркування:

Я потрапив (ла) у байку і…»

 Тема. Основні правила чергування у-в, і-й на основі народознавства.

Український віночок.

Мета: ● пізнавальна (навчальна): ознайомити й поглибити знання учнів про основні випадки чергування у-в, і-й; навчити правильно їх вживати відповідно до правил правопису; формувати загально-пізнавальні вміння знаходити подану орфограму в текстах;

● розвиваюча: розвивати творчі вміння використання слів з поданими чергуваннями при побудові власних висловлювань в усній і писемній формах мовлення;

● виховна: за допомогою тематики українського віночка виховувати повагу до традицій України, прищеплювати працелюбність, любов до рідного слова.

Тип уроку: урок осмислення нових знань;формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.

Методи і прийоми: розповідь, бесіда, самостійна робота.

Обладнання: вінки із штучних квітів, ілюстрації українських віночків, дидактичний матеріал (картки із завданнями для учнів).

                                                                      ХІД УРОКУ

І.         ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

-   Добридень, діти! Я дуже рада вас усіх сьогодні бачити! Як у вас настрій, налаштовані працювати? Тоді давайте усміхнемося один одному і розпочнемо наш урок з перевірки присутніх.

ІІ.        ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Запишіть, будь ласка, у зошитах тему «Основні правила чергування

у-в, і-й». Сьогодні ми пов’яжему цю тему із темою «Український віночок». Як ви гадаєте, яке значення для України має саме український віночок?(діти відповідають). Для України – це символ добра і надії, це оберіг.

ІІІ.      ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Хто вміє віночок вити

Той вміє життя любити.

Кожна нація, кожний народ мають свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї розрізняють і об’єднують людей в один народ, одну націю. Традиція виплітання віночка дійшла до нас із сивої давнини. Змалечку бабусі вчили дівчаток вишивати й віночки плести, бо вірили, що віночки захищають людину від хвороб, згубного ока, недоброго духу. Наші прабабусі й секрети знали, які квіти збирати до віночка, у яких рослинних соках їх слід замочувати, щоб якомога довше вони зберігали свою свіжість.

У народі кажуть, що той, хто вміє віночок вити, зможе й долю собі прихилити.

ІV.      АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота над зв’язним висловлюванням (читання тексту вголос).

Прочитати виразно текст. Знайти в поезії вживання і-й, у-в. Зробити спробу замінити і на й, у на в. Чи гарна виходить поезія?

УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК

Зробила я віночок

Із квітів та стрічок,

Піду в нім танцювати

Веселий гопачок.

Віночок український

У райдужній красі.

У нього в нашій школі

Закохані усі.

Хоч квіти паперові,

Та їхні кольори

Дарують гарний настрій

Всій нашій дітворі.

Я лагідно торкаю

Цю ніжність і красу.

Свою веселу вдачу

До кожного несу.

V.        СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань з базовими.

У-в, і-й можуть вживатися один замість іншого (чергуватися). Ці чергування відбуваються задля полегшення вимови, уникнення збігу приголосних або голосних звуків.

У з в чергуються:

1. Між приголосними вимовляється у, а між голосними – в: У цьому дворику – як у вінку.

2. Після голосного перед приголосним уживається у і в: Ой зійди, сонце, світи, та не грій, щоб мій віночок та не згорів, щоб мій віночок живий зостався, та милому в руки щоби дістався. Щаслива Маруся в Бога, стояли янголи у порога, просили панянок, просили, щоб їй віночок ізвили...

3. На початку речення перед голосним уживається в, перед приголосним – у: У полі доріженька бита – котиться віночок із жита. В долину, дівчата, в долину по червону калинк, по хрещатий барвінок – молодій на вінок...

У з в не чергується:

1. У власних назвах: Угорщина, В’єтнам, Врубель.

2. У словах іномовного походження: універмаг, університет.

3. У словах, що вживаються тільки з у або з в: уксус, уран, вступ, врода.

Коментар учителя. Після паузи та перед наступним в, ф, льв, св, тв, хв, уживається у.

У поетичному мовленні чергування у-в порушується.

І з й чергуються в тому випадку, коли треба уникнути збігу приголосних.

Уживається тільки і:

1. На початку речення або абзацу: І кохання, і перше світання до віночка вплету я зараннє.

2.   При зіставленні або протиставленні слів: батьки і діти, чорний і білий.

3.   Після розділового знака: Благослови, Боже, І отець, і мати, - будемо вінок зачинати!..

VI.      ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Творче спостереження над мовним матеріалом

1. Списати, розкриваючи дужки. Довести можливість варіантів.

Стоїть півень на току у червонім ковпаку. (Мак).

Лист зелений не пропав, а під снігом задрімав, щоб у синю сукенчину одягнуть весняну днину. (Барвінок)

Що за диво-дивина в житті квітка є одна? Пала, мов ліхтарик, червоний кептарик. (Мак).

Наче сонце, серединка, пелюстків біла хустинка. Знає бджілка і мурашка, звуть цю квіточку... (Ромашка).

Навесні зацвіте білим цвітом, а у жнива – червоним плодом. (Калина).

Синьоока чарівниця, де вінки вона спліта. Часто в полі її бачим у пшеницях та в житах. (Волошка).

Зробити фонетичний розбір виділених слів.

2. Прочитати текст мовчки. Замість пропусків вставити у-в, і-й. Довести правильність вибору і можливі варіанти.

І сором був тій дівчині, у якої стрічки пов’язані недбайливо або не по порядку. В’язати стрічки треба теж уміти і символи їхні знати.

Скажімо, найпершу у віночку – посередині, в’яжуть світло-коричневу стрічку – символ землі-годувальниці. Пообіч від коричневої – жовті стрічки – символ сонця, за ними світло-зелені – символ краси і молодості. Потім голубі, сині – символи неба і води, що дають силу й здоров’я,  далі в’жуть  жовтогарячу – символ хліба, фіолетову – символ фудрості людини, малинову – символ душевності, щирості, рожеву – символ достатку. В’язали до строю й білу стрічечку, але тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом. На лівому – місяць. Якщо стрічка не була вишита, то її не пов’язували, бо це – символ пам’яті про померлих.

Назвати вид орфограми у виділених словах.

3.   З поданих груп слів утворити словосполучення з у-в, і-й.

Зразок: Парубок шапка – парубок у шапці. Дівчина вінок (дівчинка у вінку), дівчина хустина (дівчина у хустині), жінка очіпок (жінка в очіпку),

Молодиця намітка (молодиця в намітці), дівчата молодиці (дівчата й молодиці), парубок дівчина (парубок і дівчина)

VІІ.     ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ УМІНЬ І НАВИЧОК

У яких випадках у чергується з в?

У яких випадках у з в не чергується?

Коли вживається тільки і?

Коли і чергується з й?

VІІІ.   ПІДСУМОК УРОКУ

Сьогодні ми з вами дізналися про основні випадки чергування у-в, і-й, а також познайомились з одним із українських оберегів, а саме з  українським віночком, гарним і загадковим, таємничим і відвертим, прикрасою й оберегом дівчини з малих літ аж до весілля. Нехай у серцях ваших прокинеться бажання більше дізнатись про наші звичаї, традиції, обереги. Спробуйте переповісти про наш урок своїм друзям, відшукайте нові легенди й повідомлення. Поповнімо наші знання із скарбничок народних оповідей.

ІХ.      ОГОЛОШЕННЯ І МОТИВУВАННЯ ОЦІНОК

Сьогодні ваші відповіді на уроці заслуговують відповідних оцінок.

Дякую за роботу.

Х.        ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Напишіть 6-7 висловлювань про працю, яка на вашу думку сама цінна та сама важча. Поясніть, чому саме її необхідно поважати й цінувати . У процесі роботи дотримуйтеся правила чергування у-в, і-й

Тема:

 І. Нечуй-Левицький. Цікава сторінка з біографії митця. «Запорожці». Зміст твору

Мета:

● пізнавальна (навчальна): ознайомити школярів з цікавими фактами життя і творчості І. Нечуя-Левицького; визначити ідейно-тематичну спрямованість його програмного твору та особливості композиції;

● розвиваюча: розвивати логічне та абстрактне мислення, увагу, вміння орієнтуватися у навчальному матеріалі, робити виважені висновки, раціонально використовувати час;

● виховна: виховувати почуття пошани до творчості І.Нечуя-Левицького, історичного минулого країни, любов до Батьківщини.

Тип уроку: засвоєння нових знань

 Методи і прийоми: розповідь, бесіда, самостійна робота.

Обладнання: портрет І. Нечуя-Левицького, фотоілюстрації про життя запорожців, дидактичний матеріал (тестові завдання).

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

- Добридень, діти! Я дуже рада вас усіх сьогодні бачити! Як у вас настрій, налаштовані працювати? Тоді давайте усміхнемося один одному і розпочнемо наш урок з перевірки присутніх.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

- Запишіть, будь ласка, у зошитах тему «І. Нечуй-Левицький. Цікава сторінка з біографії митця. «Запорожці». Зміст твору». Сьогодні ми з вами познайомимось з цікавими сторінками життя І. Нечуя-Левицького, а також проаналізуємо його твір «Запорожці». Я сподіваюсь, що всі прочитали на сьогодні? Отже, починаємо!

ІІІ. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Якщо не знати минулого, неможливо зрозуміти істинний сенс

сучасного й мету майбутнього.

М. Горький

Ще в сиву давнину люди знали про нерозривний взаємозв’язок минулого, сучасного і маймутнього.

Щоб вірно орієнтуватися в житті, щоб бути освіченою людиною, треба вивчати минуле свого народу, його історію.

Історія народу, як і життя людини, має героїчні, трагічні, щасливі й нещасливі сторінки. В героїчному найбільше проявляється національний характер народу, його душевна краса, його талант. Ці сторінки особливо хвилюють і викликають почуття національної гордості. В історичному минулому українського  народу було таке неповторне і легендарне явище, як Запорозька Січ. Це про неї М. Гоголь у своєму творі «Тарас Бульба» писав: «Так ось вона, Січ! Ось звідки розливається воля й козацтв на всю Україну!»

Тож сьогодні, шановні друзі, ми вирушаємо у подорож разом із І.Нечуєм-Левицьким і його героєм Карпом шляхами запорожців.

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Мікрофон: «Які риси характеру, вдачі необхідно мати аби стати козаком?»

V.СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

«Скарбниця історії»

Столицею козаків, місцем, де знаходиться цвіт козацтва, була Запорізька Січ.

Назва «Січ» походить від слова «сікти», тобто « рубати», і означає первісно укріплення з дерева. Нерідко поруч із цією вживалася й інша назва – «Кіш». Слово «кіш» тюркського походження, зокрема у татар воно означало військову ставку, місце перебування вождя. Отже, з того часу, як перші козаки почали створювати військові об’єднання, обирати ватажків, ці слова вживалася для означення столиці війська Запорозького і його уряду.

Прибуваючи до безмежний українського степу, кзаки селилися понад Дніпром та Південним Бугом. Та особливо притягував їх  Дніпро. Це була священна й заповітна для козаків ріка, оспівана ними в думах та переказах.

Запорізький козак не тільки піхотинець, кіннотник, артилерист, а ще й моряк. Адже Запорізьке Військо робило походи по Чорному морю проти своїх запеклих ворогів – турків.

На Запорозькій Січі вважалося, що справжній козак – це козак, що побував у морському поході. Тож  джура після морського походу ставав козаком.

1. Цікаві сторінки з біографії І. Нечуя-Левицького.

ІВАН СЕМЕНОВИЧ НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ

(25.11.1838 – 15.04.1918)

Сторінка № 1. Родина, умови, виховання

У мальовничому містечку   Стеблові на Черкащині, що розкинулося на берегах річки Рось, народився Іван Семенович Левицький. Родина Левицьких з діда-прадіда походила з духовенства, тож і батько письменника, Семен Степанович, був сільським священиком. Це була освічена людина прогресивних поглядів. Він мав свою бібліотеку, любив читати, записував фольклор (без надії побачити його надрукованим), а малий Іван сидів собі поруч і переписував. Проповіді отець Семен виголошував українською мовою. Знав багато пісень, казок, але найбільше хлопчика захоплювали батькові розповіді про історичне минуле краю, особливо про походи Хмельницького і Наливайка. Семен Степанович дбав про селян, він за власні кошти збудував приміщення для громадської крамниці, організував школу для сільських дітей, але невдовзі її довелося закрити. З існуванням такої школи не міг змиритися місцевий пан-дідич Зиновій Головінський. «Як ви вивчите мужиків читати, то підете ви, піду й я на поле робити», - аргументував він. Школу закрили, а її учнів відправили на суконну фабрику.

Сторінка № 2. Здобуття освіти

Перші ази науки малий Іван здобув у батьківській школі. Його дитинство нічим не відрізнялося від інших дітей, хіба що хлопчика доглядала стара селянка Мотря. Няня співала йому пісні, знайомила з народними звичаями. За роботою любила співати й мама письменника, Ганна Лук’янівна. Це була весела й балакуча жінка, яка вела домашнє господарство й займалася вихованням дітей (крім Івана, старшого сина, у см’ї було ще дві пари близнят).

Щоб не ламати сімейні традиції, восьмирічного Івана батьки вирішили віддати на навчання в Богуславське духовне училище. До вступу в училище його підготував дядько (мамин брат), який там учителював. Навчання в бурсі було нестерпним. Там панувала зубрячка, були поширені тілесні покарання, а якщо хтось із учнів розмовляв українською мовою, то йому вішали таблички «за мужичі слова», «за сквернословіє».

Після бурси Іван продовжив навчання в київській духовній семінарії, а потім у духовній академії. Але стан викладання в цих закладах його теж не задовольняє. Тому юнак наполегливо займається самоосвітою. Він вивчає французьку й німецьку мови, студіює твори Марка Вовчка, Пушкіна, Гоголя, Данте, Сервантеса і особливо Шевченка. Адже він стільки наслухався про нього ще з дитинства.

Сторінка № 3. Професійна діяльність та літературна творчість

Іван Семенович закінчив академію зі званням магістра богослов’я, але твердо вирішив відмовитися від духовної кар’єри і надав перевагу вчительській роботі. Він працює в різних світських закладах, викладає російську мову і літературу, історію, географію.

Початок його літературної діяльності припадає на ті часи, коли вийшов указ Валуєва про заборону читати й писати українською мовою.

Понад двадцять п’ять років Іван Семенович віддав педагогічній діяльності. Він добре знав дітей, їх психологію. Спеціально для дитячого читання написав низку оповідань і казок.

Сторінка № 4. Останні роки життя

Вийшовши на пенсію, письменник оселився в Києві. Кияни часто могли бачити невисокого сивого дідка з ціпком у руках, який виходив у вечірні години прогулятися Хрещатиком чи помилуватися схилами Дніпра. Останні роки життя Нечуй-Левицький провів у самотності. Помер у будинку для престарілих. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

2. Робота над твором І. С. Нечуя-Левицького «Запорожці»

1). Виразне читання, переказ цікавих епізодів з твору.

2). Тема: зображення історичного минулого нашої країни у часи Запорозької Січі та її зникнення; славного козацтва (Карпо) – оборонців рідної землі.

3). Ідея: возвеличення мужності, завзятості, сили волі козаків; їх сум із приводу того, що «Січ поглинув Дніпро», уславлення духу лицарства, благородства запорожців.

4). Основна думка: завжди необхідно пошановувати здобутки наших предків; пишайся гордим іменем – українець.

5). Жанр: літературна казка.

6). Композиція і сюжет.

Умовно твір можна поділити на дві частини:

▪ перебування Карпа Летючого в реальному житті;

▪ сон героя – фантастика.

Експозиція: знайомство з Карпом (його походження, портрет, захоплення, місце мешкання).

Зав’язка: герой вирушає у подорож на байдаках, перевозячи багатого купця.

Розвиток дії: боротьба Летючого з силами природи під час бурі.

Кульмінація: герой у сні потрапляє у далеке історичне минуле і зустрічається з січовим козацтвом.

Розв’язка: вирушення козацької громади на чолі з гетьманом до церкви.

3. Опрацювання змісту твору. Бесіда за питаннями.

▪ Які історичні події відображені у казці?

▪ Звідкіль був родом Карпо Летючий?

▪ Про що свідчить що герой твору – запорожець?

▪ Який звичай був у козаків перед тим, як вирушити у далеку путь? Про що це свідчить?

▪ Яку винагороду мав отримати Карпо після щасливого повернення?

▪ Чим викликав небезпеку запорожців Козацький поріг?

▪ Опишіть красу природи казкового козацького краю.

▪ Як козацтво зустріло гостя з майбутнього? Чим воно здивувало Гриця?

▪ Що розповіли козаки гостю про Січ?

VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ УМІНЬ І НАВИЧОК

Проведення тестового опитування.

1.б), 2. (в), 3. (а), 4. (б), 5. (в), 6. (в), 7. (г), 8. (б), 9. (г), 10. (г), 11. (а), 12.(в).

За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Сьогодні ми з вами познайомилися із творчістю Івана Семеновича Нечуй-Левицького, а також з історією виникнення Запорозької Січі.

VІІІ. ОГОЛОШЕННЯ І МОТИВУВАННЯ ОЦІНОК

Сьогодні ваші відповіді на уроці заслуговують відповідних оцінок.

Дякую за роботу.

ІХ.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти план і підготувати цитати для характеристики Г. Летючого; віднайти всі описи природи, вміти коментувати їх.

«Доля «говорющої» риби у світі».Казки-притча Емми Андієвської

                                         «Говорюща риба»

6 клас

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Е. Андієвської; з’ясувати казково-притчевий жанр твору, особливості його композиції, удосконалювати навички аналізу сюжету та сюжетних деталей художнього твору; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять, спостережливість, формувати критичне мислення, світогляд школярів; сприяти вихованню поваги та розуміння унікальних, виняткових людей.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.

Прийоми роботи: навчальний діалог, «вислови власну позицію».

Епіграф: Спочатку було Слово… 

                                                                                                              Біблія

  

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Шановні діти! Сьогодні до нас на урок завітали гості. Подивіться на них, посміхніться їм

·         Яким ви бачите сьогоднішній урок?

·         Якими ви бачите себе на уроці?

Сподіваюсь, у нас все буде добре.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

Сьогодні ми з вами знайомимося із твором письменниці-емігрантки родом із України Емми Андієвської «Говорюща риба». Маємо з’ясувати незвичайність жанру та образів цього твору.  Тема нашого уроку звучить так: «Доля «говорющої риби» у світі», а епіграфом до уроку взяті слова з Біблії «Спочатку було Слово…». Як ви їх розумієте? (Все починалося зі слова. Бог Словом створив світ і людину. Людину від тварини відрізняє здатність говорити, і могутність слова здавна використовувалася нею. Ми можемо словом вилікувати і вбити, подарувати щастя або горе…)

Сьогоднішнім уроком ми маємо дати відповідь на запитання «Чи зможе чужий серед своїх стати своїм серед чужих?»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

·         Скажіть, ви любити море? (Так.)

·         За що? (Воно дарує радість, насолоду, спокій.)

·         Яким ви його бачите? (Барвистим, сповненим життя, риб, іноді неспокійним, бурхливим.)

Сьогодні ми поринемо у глибини морів (справжнього і людського), які нам «вималювала» Емма Андієвська.

IV. Сприймання та засвоєння нового матеріалу.

1.    Розповідь учня про Емму Андієвську.

(Це може бути електронна презентація або ж повідомлення про основні події з життя та творчості Емми Андієвської).

2.    Підготовка до сприймання казки-притчі. Пояснення вчителя.

У Емми Андієвської є цикл не зовсім звичайних казок-притч, об’єднаних спільним початком і закінченням. Вони були опубліковані у 2000 році. Ця збірка казок містить 18 оповідей. Вони об’єднані обрамленням-зв’язкою: шакал та консервна бляшанка розповідають один одному «казки», кожна з яких закінчується тим, що казкарі коментують її, роблять висновки із почутого таким чином, що їхня мораль (висновок) є різною (а часом навіть протилежною), але суперечка до кінця ніколи не вирішується. Цим автор дає зрозуміти, що ми, читачі, маємо право на власні висновки, і будь-який з них буде вірним.

·         Ми можемо сказати, що «Говорюща риба» – це казка? (Учні доводять це твердження. Так, тому що у творі риба говорить, ходить, приймає рішення).

Дослідники помітили у цих казках великий моральний заряд і наявність повчання (моралі), як і у байці. Це дає підставу говорити про притчевість цих творів, адже притча – це невелике оповідання, яке місить повчання в алегоричній формі.

Алегорія (гр. allegoria – iносказання) обpаз, в якому все зобpаження має пеpеносне значення, виpаження iдеї в пpедметному обpазi: лисиця – хитpiсть, осел – тупа упертість, вовк – хижацтво).

Притча схожа на байку, однак вона зображує ситуацію таким чином, що торкається проблем моралі, загальнолюдських законів. Вона часто служить для прямої настанови читачу щодо поведінки, вчинків.

·         Хто, на вашу думку, є алегоричними персонажами у «Говорющій рибі»? (Говорюща риба, риби, рибалка, жінка).

·         У чому полягає алегоричність їхніх образів?

·         Проаналізувавши казку-притчу, ми з вами ще повернемося до розгляду цього запитання.

3.    Бесіда за питаннями та завданнями:

·         Вам сподобався твір? Чим? (В ньому письменниця показала незвичайний морський світ; дуже засмутила кінцівка; невиправданими є вчинки чоловіка та його жінки тощо.)

·         Що здалося дивним? Незрозумілим? (Риба ходить, розмовляє; людська байдужість.)

·         Зачитайте, де народилася говорюща риба («Серед табунів мовчазної риби…»).

·         Чим вона відрізнялася від інших риб? (Тим, що вміла говорити.)

·         Що, окрім балакучості, мала говорюща риба? («Добре серце».)

·         Зачитайте, як їй жилося в морі? («Добре було гартись у хованки» серед коралових кущів; розповідала рибам жарти.)

·         Зачитайте, як «звучало» слово в морі («Кольоровими бульбашками рухається крізь воду».)

·         Ці бульбашки були кольоровими для всіх? (Ні, лише для говорющої риби, бо вони мали для неї значення, для інших вони були всього лише порожніми бульбашками).

·         Чому говорюща риба перейшла в інший табун? («Бачачи як батька й матір убиває неслава…», тобто через страждання батьків.)

·         Щось змінилося в її житті? (Нічого, бо в іншому табуні її також не розуміли.) Чому?

·         Зачитайте «суд над рибою». («Вся рибна громада після ще глибшої, ніж звичайно мовчанки…»)

·         Хто і де малював вирок? (Верховодки на верхніх верствах води.)

·         Чому? (У глибину суті проблеми ніхто не збирався заглиблюватися.)

·         За що ж її вигнали і куди? (Заважала рибам зосередитися, а це порушувало гідність риб’ячу; її боялися, отже, доля у риби була тепер одна –вигнання, еміграція.)

·         Чи ж справжньою є така гідність, якщо заради неї так просто вижити кожного, хто стане їй на заваді? (Ні, це говорить лише про боязнь «риб’ячого табуна» щось змінювати, дослухатися до чогось нового, незвичайного.)

·         Як жилося рибі на суші? Зачитайте. («З цих пір риба стала жити на березі…»)

·         Що сталося зі словами? («Вимовлені слова не лишали за собою найменшої бульки»)

·         Чому? (На землі слова – це звичне явище; на чужині слова звучать не так, як удома; слова перестали бути бульками і почали набирати сенсу.)

·         Чому риба так довго не наважувалася із кимось привітатися? (Боялася, що її знову не зрозуміють.)

·         Зачитайте знайомство риби і рибалки. («Побачила недалеко від себе рибалку, що відбився від гурту…»)

·          Що можна сказати про чоловіка? (Неговіркий одинак серед багатьох рибалок.)

·         На чому виникає їхня дружба? (На взаємодопомозі, взаєморозумінні. Рибалка слухає розповіді риби, «риба допомагала рибалці вибирати нові місця для ловитви».)

·         Чи можна вважати дії риби зрадою по відношенню до своїх «сородичів»? (Питання дискусійного характеру, тому відповіді учнів можуть бути діаметрально протилежними. Так, адже вона залишилася рибою. Ні, бо її вигнали з моря, отже вона тепер була не «риб’ячого кола» і нікого не зраджувала.)

·         Знайдіть у тексті слова «…рибалка відчув, що ліпшого приятеля, ніж говорюща риба в нього нема й ніколи не буде…». Скажіть, чому чоловік мусить (а не хоче) показати своїй родині говорющу рибу? (Тому що цей приятель є не зовсім звичайним, і рибалка трохи його соромиться; щоб довести, що навіть у нього – неговіркого одинака – може бути друг.)

·         Риба збирається в гості до рибалки. Чому, на вашу думку, фраза «Я йду в гості до рибалки»повторюється двічі? (Невпевненість, риба сама себе переконує у правильності вчинку; риба радіє, що нарешті і її покликали в гості.)

·         З ким риба зустрічається у дворі рибалки? (З дітьми і з дружиною рибалки.)

·         Яке враження справили на рибу люди? («Дивні звички мають…, вони не вітаються і не помічають інших».)

·         Що можна сказати про жінку? (Увесь час говорить, не слухаючи і не чуючи інших; заклопотана хатніми (побутовим, примітивними, приземленими) справами.)

·         Чи можемо ми засуджувати жінку? (Питання дискусійного характеру, тому відповіді учнів можуть бути діаметрально протилежними. Так, адже вона вбиває живу істоту, не почувши її. Ні, адже жінка завжди була заклопотана, бо мусила доглядати сім’ю, крім того, рибалка не попередив її про незвичайність нового друга.)

·         А рибалку за те, що не попередив дружину? (Так, бо він забув, що його друг потребує особливого представлення, адже риба – не звичайний друг, не людина.)

·         Зачитайте, якою стала риба на сковорідці. («Глянув рибалка на сковорідку…»)

·         Чому саме жінка вбиває рибу? (Світ бездуховності вбиває все незвичайне.)

·         Що після цього сталося з рибалкою? (Постійно шукає свого друга; став одиноким, як і раніше.)

·         Як ставиться письменниця до своїх персонажів?

·         Кого, на вашу думку, зобразила автор в алегоричних образах риби й рибалки? («Незвичайних», невизнаних людей.)

·         А в образі жінки? (Примітивізм, бездуховність.)

·         Як ви тепер можете тлумачити епіграф? (Саме через те, що риба творить слова (говорить), вона гине; рибалка через свою мовчазність і невміння говорити з іншими втрачає друга; жінка через надмірну балакучість і невміння слухати вбиває рибу.)

4.    Порівняльна характеристика світів притчі.

·         У яких світах відбуваються події у казці? (Світ риб і світ людей.)

·         Розгляньте рисунок «Два світи у творі: спільне і відмінне» (рис. 1).

·         Яким для говорющої риби є світ риб? Світ людей?

·         Що спільного в обох світах?

·         Як, на вашу думку, чому немає відмінностей?

·         Як ви поясните стан, настрій риби, яка перебуває між двома світами?

·         Доповніть рисунок, зазначивши світ риби, зазначивши цитати із тексту.

То чи зможе чужий серед своїх стати своїм серед чужих? (Ні, тому що обидва світи є чужими, неприйнятними для говорющої риби – інакомислячої, унікальної особистості. «Говорющих риб», як правило, «жахаються» і соромляться, їх мають за божевільних, їх винятковість заважає і дратує.)

·         Хто в цьому винен? Відповідь на це кожен має свою.

·         Як вам здалося, ми розкрили тему нашого уроку?

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності.

VII. Домашнє завдання.

1.    Знайти літературні зв’язки даного твору із творами світової літератури.

2.    Написати твір-мініатюру «Чи важко бути «говорющою» рибою?

3.    Доведіть, що твір «Говорюща риба» казка-притча.

 Тема. Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів в новелі О. Генрі « Останній листок».

Мета: дати короткі відомості про життя та творчість американського письменника О. Генрі; розвивати вміння аналізувати та переказувати художній текст, аргументовано висловлювати особисте ставлення до проблем, що порушуються в творі, розширити знання учнів про новелу; формувати у них любов до життя, уміння виживати в світі попри всі негаразди, виховувати почуття взаємодопомоги, співчуття, прагнення робити добро людям.

Обладнання: портрети О. Генрі, Лесі Українки, виставка книг О. Генрі.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань .

                                                    Хід уроку

І. Підготовка до сприйняття навчального матеріалу.

Слово вчителя.

Ми розпочинаємо вивчення розділу « Краса  чистих людських взаємин». Вдома ви попередньо знайомилися зі статтею підручника « Краса чистих людських взаємин».

- Визначте головну думку статті.

- Як можна використати знання, які ми отримаємо під час вивчення даного розділу?

- Перелічіть твори, з якими ознайомимося.

- Чому проблема краси чистих людських взаємин стосується майже всіх раніше вивчених творів?

- Що спільного в назвах оповіданнях Дж. Олдріджа та новели О. Генрі?

( Слово « останній»).

Асоціативний ланцюжок . ( - Які асоціації викликає слово « останній» ?)

Останній   - єдиний, вирішальний,  закінчений , крайній, сказаний , остаточний, найгірший, поганий, найвагоміший, найважливіший…

Випереджальне завдання.

Після вивчення теми « Краса чистих людських взаємин» пояснити, яке із  зазначених асоціацій до слова « останній» використали автори художніх творів.

ІІ. Презентація теми та мети уроку.

Учитель .Життя кожної людини – певний замкнений цикл, який повторюється наново з появою кожної людини. Циклічність життя – це і його повторюваність, і подібність у різних людей. А оскільки це так, то, пізнаючи життя інших, ми вчимося краще розуміти й своє власне.

Коло ідей

-         Що таке життя?

(Учні вирішують питання, складають перелік ідей).

Учитель. Усі ми немовби мандрівники у цьому житті, які рухаються в одному напрямку: від пункту Н ( народження) до пункту С ( смерть). Але якщо  вихідний пункт Н відомий, то відстань, шлях до кінцевого пункту С у кожного свої й залишаються, як правило, таємницею до кінця життя.

Бесіда

-         Якими подіями ви хотіли б наповнити ваше життя в проміжку між пунктом Н і пунктом С?

-         Які події ви могли б віднести до життєвих негараздів ваших однолітків?

-         Як подолати життєві проблеми?

-         Чи « хотіти вмерти» – це гріх?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Протягом уроку виробимо пам'ятку  - поради для людини, яка бажає побороти життєві негаразди. Для цього, ознайомившись із життєвим і творчим шляхом письменника О. Генрі, поміркуємо, як можна подолати життєві негаразди. Поняття  взаєморозуміння, гуманізм, прагнення зробити добро іншому стануть відправними точками нашого дослідження.

ІV. Сприйняття  та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.Інтерактивна вправа « Навчаючись – вчусь»

*Кожен учень отримує картку із інформацією про життя і творчість О. Генрі.

*Етап знайомства з отриманою інформацією.

*Етап обміну інформацією між учнями. ( Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількість інших для отримання якомога повнішої інформації.

*Підведення підсумків: зв’язна розповідь про життя і творчість письменника.

2.Аналіз новели О. Гері « Останній листок».

Учитель. Удома ви прочитали новелу О. Генрі « Останній листок» - сумну майже трагічну історію, сповнену глибокого переживання за долю героїв. У світовій літературі це одна з найкращих новел, яка розкриває тему відданої любові людини до людини, взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів.

Асоціативний аналіз назви новели.

-         Визначте пряме  та переносне значення словосполучення « останній листок».

-         Назва твору – це головна думка, основна ідея твору.

Сформулюйте, будь ласка, ідею цього твору.

Жанрові особливості новели.

Словникова робота

Новела ( італ.  –новина) – невеликий за обсягом прозовий твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів, напружений сюжет. Наявність чіткої композиції, мінімум персонажів, несподівана розв'язка.

   Відомими майстрами цього жанру в світовій літературі були Дж. Боккаччо, Е. По, І. Бунін, В. Стефаник.

Слово вчителя

     Новела є взірцем майстерної композиції та вирізняється динамічним сюжетом. У ній автор використовує такий прийом, як несподівана кінцівка. По суті, новела є прикладом «подвійної розв'язки , тобто тут наявні дві сюжетні лінії:

-          Які саме?  ( Хвороба Джонсі і шедевр Бермана. Формально основною сюжетною лінією є хвороба Джонсі, але тільки формально. Насправді головною подією в творі є самовідданість Бермана. Обидві лінії набувають остаточного несподіваного розв’язання тільки в самому кінці новели, коли Сью розкриває правду подрузі).

-          Як ви гадаєте для чого це робить автор? ( Тримає читача в стані напруження до самого завершення новели. Але цей прийом виконує ще одну функцію – за його допомогою старий Берман в одну мить морально виростає в наших очах і перетворюється на символ самопожертви.)

-          Назвіть основні елементи композиції та визначте їх у творі.

(Зав'язка , розвиток подій, кульмінація, розв'язка ).

(Робота  учнів із текстом.)

Бесіда за змістом твору.

-         Хто ж герої нашого твору?  ( Джонсі,Сью, Берман. Другорядний персонаж – лікар).

-         Охарактеризуйте їх, добираючи цитати з тексту.

-         Де і коли відбувається дія твору?

-         Що трапилося з Джонсі? Чому Джонсі рахувала листки плюща?

-         Які художні деталі створюють психологічну напругу тексту?

-         Як описує причину і початок хвороби Джонсі?. Як називається цей художній засіб?

-         Як автор показує нам песимізм Джонсі?

-         Як ви гадаєте, чому Джонсі хотіла вмерти?

-         Як ви відноситесь до думок Джонсі про смерть?

-         Хто з героїв порівнює Джонсі з листком? (Сью в розмові з Берманом).

-         Після яких слів у тексті стає зрозуміло, що сталось щось неймовірне? Як це « неймовірне» змінило розвиток подій ( Робота з текстом).

-         Хто такий Берман? З ким автор його порівнює? Чи є це порівняння випадковим?

-         Для чого автор використовує художні деталі у творі?

Робота в групах

1.Визначення ролі пейзажу в новелі.

(Яке смислове навантаження має пейзаж у новелі )

2.Дослідження символіки новели.

Розшифруйте значення образів – символів у новелі: «шедевр», «плющ», «мольберт», «листя».

Шедевр – символ достатку ( в новелі); визначний твір мистецтва; світ Добра, Щедрості, Любові.

Плющ – символ безсмертя та буяння життя.

Мольберт – символ мистецтва, творчості.

Листя – людське життя. Листок плюща – символ щирості людського серця, здатного творити добро.

Презентація портрета Лесі Українки.

Учитель. « … ця хвора , слабосильна жінка – трохи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну», - писав про поетесу Іван Франко.

-         Чому таке стверджував письменник?

-         Що вам відомо про життя поетеси? Чому саме на сьогоднішньому уроці згадано про неї?

Підсумок уроку.

-         Як ви тепер відповісте на запитання : « Чому «хотіти вмерти» - це гріх?»

(У житті кожного буде чимало випробувань: невдачі, горе, зневага, втрати. Втекти від них неможливо. Тож потрібно вміти їх долати. Біблія вважає гріхом слабкодухість, небажання вистояти у життєвих негараздах.)

Учитель. Протягом уроку ви створили пам'ятку  - поради для людини, яка бажає побороти життєві негаразди. Народна мудрість гласить: « Тільки те, до чого дійшов сам, закарбовується в голові».

Інтерактивна вправа « Пласт» (Обговорення порад учнів).

1.      Я так думаю…

2.      Тому що…

3.      Наприклад…

4.      Отже…

Оцінювання роботи учнів на уроці.

Домашнє завдання.

Прочитати новелу В. Стефаника « Кленові листки».

Намалювати ілюстрації до обох творів.

Дібрати прислів'я , які висвітлюють головну думку прочитаних  новел.

 Акімкіна Ірина Валентинівна,

                     вчитель зарубіжної літератури,

                     І категорія

                     філії « Новосільська ЗШ – ДНЗ»

                     Голованівського району

                     Кіровоградської області

Конспект уроку зарубіжної літератури

5 клас

Тема: Джон Кітс. «Про коника та цвіркуна». Поетизація образу природи у вірші, його ідея

Мета:  познайомити учнів з творчістю відомого англійського письменника Джона Кітса, допомогти їм відкрити для себе красу поезії; формувати предметні та ключові компетентності учнів відповідно до Державного стандарту; формувати навички виразного читання та початкового аналізу поезії; сприяти усвідомленню понять «тема» та «ідея» твору, «епітет», «метафора»;

виховувати естетичні смаки і творчі здібності;  любов до природи, до поезії.

Обладнання: портрет Джона Кітса, записи на дошці, картки для індивідуальної роботи, кольорові кульки, комп’ютер,презентація «Картини природи», аудіо запис «Вальс №6» Ф. Шопена, «Пори року» Чайковського, звуки природи, спів цвіркуна, мікрофон.

Тип уроку:урок засвоєння  нового матеріалу.

Епіграф:Природа – це чарівниця, а дерева, квіти, трави, кущі – наше щастя і ми повинні шанувати їх усі.

                                                                                     В. Сухомлинський

Хід уроку

І. Організаційний момент.  Привітання з учнями.

Релаксаційна вправа «Кульки»                                 

Вправа проводиться з метою формування в учнів оптимістичного ставлення до уроку й очікування позитивних результатів.(Звучить повільна музика)                                

Учитель. Заплющте очі і уявіть, що ви -  повітряні кульки, дуже гарні і веселі. Вас надувають і ваше тіло стає легким і невагомим… ви стаєте дедалі легші, легші і легші. І ручки легенькі, і ніжки стали легкі – легкі. Повітряні кульки піднімаються дедалі вище і вище. Дує теплий ласкавий вітерець, він ніжно обдуває кожну кульку. Обдуває кульку, пестить кульку. Вам легко, спокійно. Ви летите туди, куди дме ласкавий вітер. Але ось настав час повертатись додому. Ви знову в цій кімнаті. Потягніться і на рахунок «три» розплющте очі. Посміхніться своїй кульці.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Оголошення теми і завдань уроку, запис у зошити.

Слово учителя.

Сьогодні ми розпочинаємо вивчення нової теми  «Людина і природа». Протягом декількох уроків у нас відбуватиметься знайомство з Дж. Кітсом, Й.В.Гете, Г.Гейне. Е.Сетон-Томпсоном - письменниками, які тонко відчували щемливу красу і одухотворену силу природи.

 Відомий український письменник В. О. Сухомлинський писав: «Все прекрасне, що існує в навколишньому світі і створене людиною для інших людей, повинно доторкнутися до серця дитини і облагородити його”

А героєм  уроку буде відомий англійський письменник Джон Кітс. І наше завдання - простежити життєвий шлях письменника та ознайомитися з його поезією «Про коника і цвіркуна”

ІІІ. Формування нових знань, умінь і навичок

Давні люди були невтомними дослідниками матінки-природи і саме про неї створили безліч прислів’їв та приказок, пісень, загадок. Давайте і ми з вами відгадаємо загадки про природу.

(На екрані змінюються слайди презентації   «Картини природи»)

   

1. Довго мене немає – все помирає, а як прийду - оживає. (Дощ)

2. Двері він не відчиняє, а в кімнату потрапляє. (Промінь сонця)

3. Є в ньому водиця – не дає напитись.(Лід)

4. Одне біжить, друге лежить, а третє нахиляється.(Річка, берег, верба)

5. Біле, а не цукор, м’яке, а не пух, без ніг, а йде.(Сніг)

6. Один баранець пасе тисячу овець.(Місяць і зірки)

7. Прийшла звідкись гарна дівка,

На ній стрічка-семицвітка,

А де з річки воду брала.

Там коромисло зламала. (Веселка)

Випереджальне завдання: підготувати прислів’я про природу

(Діти зачитують прислів’я про природу.)

Коментар учителя

-         Я гадаю, переглянуті картини природи , прослухані вислови відомих людей

налаштували вас на романтичний лад і зараз ми з гарним настроєм познайомитися з поетом, для кого природа це не тільки місце відпочинку, а й величезне джерело натхнення, скарбниця тем і сюжетів творчості.

(На слайді демонструється портрет Д.Кітса)

1. Слово вчителя

Доля Джона Кітса, одного з найбільших ліричних поетів Англії, викликає сум і співчуття не лише тому, що його життєвий шлях був такий короткий: він не дожив до свого двадцятишестиліття. Болісно вражає те, скільки горя йому випало зазнати за такий короткий термін, скільки смертей найближчих  людей пережити, як мало було у нього радощів, цікавих переживань, захоплюючих подорожей. Єдину велику подорож він здійснив до Італії, щоб вмерти там від невиліковної хвороби. Звичайно, як кожна людина, він мав свою неповторну біографію.

2.Робота з підручником. Опрацювання біографічних відомостей про Джона Кітса.

Одним із найвідоміших творів ранньої поезії Кітса став прозоро-прос­тий своїми образами й глибокий за думкою сонет «Про коника і цвіркуна».

3.Робота з літературознавчим словником

Сонет – це 14-рядковий вірш, який складається із двох катренів (чотирирядкова строфа) і двох терценів (трирядкова строфа). Найвідомішими творцями сонетів були італійці Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарка, француз Вільям Шекспір.

Твір відноситься до пейзажної поезії.

Пейзаж – опис природи в художньому творі. Він вказує на час і місце дії.

4. Виразне читання сонета вчителем (переклад В. Мисика)

Завдання для учнів: заплющити очі і уявити картини, описані автором. Після прослуховування зазначити, які емоції у вас викликала дана поезія.

5. Словесне малювання. Які картини виникли у вашій уяві?

(Гай, гори, долини, стерня на полях, коник в траві, стодола, зима, тепла хата з каміном, цвіркун, трава і сіножать

6. Словникова робота

Коник –комаха, яка здатна стрибати (рос.кузнечик);

(розповідь учнів, що вони знають про коника)

Цвіркун – різновид коника, часто живе в людській оселі;

(розповідь учнів, що вони знають про цвіркуна)

Частоколи –огорожі;

Стерня –залишки стебел і корінців після скошування зернових;

Стодола- господарське приміщення  для зберігання врожаю (снопів, сіна, полови, зерна;

Доли –долини, простір;

Сіножать – місце, відведене для косіння трави на сіно.

7. Аналіз розуміння змісту сонета. Відповіді на запитання

- Перечитайте мовчки ще раз вірш. Доведіть, що це сонет. (14 рядків)

(Звучить аудіозапис п’єси Чайковського «Пори року»)

- Про що йдеться у вірші? (про красу природи)

 - На скільки частин ми можемо умовно поділити вірш? Чому? (На дві; картини літа у першій частині і зими – у другій)

- Доведіть, що у першій частині показано картину спекотного літнього полудня. («опівдні», навіть «птахи мовчать серед гілок», коник ховається «у затінку стебла або стодоли)

- Який образ у перших двох рядках виступає па передній план? Аргументуйте відповідь. (Це образ коника, чий голос лунає навіть тоді, коли

усе живе завмерло, втомившись від спеки; своїм співом він немов нагадує, що життя не припиняється ні на мить). 

 ( Аудіозапис «Спів коника», слайд малюнок коника)

-Символ уроку – Коник.

Що ви про нього знаєте? (Розповідь учнів).

1 учень. Коник на зріст з пальчик-мізинчик, зеленого кольору, 3 пари ніг, очі, живе в землі в ямці. Він німий, тертям крил створює тріскучі звуки, а грає своїми крильцями, наче на скрипці, Цвірчить з ранку до ночі.

2 учень. Цвіркун – зовні нагадує коричневого коника, але задні лапи у нього більші, він ними захищається. Живуть цвіркуни у полі, лісі, печерах, парках. Ведуть нічний спосіб життя, тому вдень їх не знайдеш. Ці комахи не завдають людям шкоди. Харчуються квітками, листям. Є цвіркун хатній – завдовжки 2 см. солом’яного кольору. Сюрчить увечері і вночі. Є польовий, трошки більший – чорного кольору, живе в нірках.

Ось послухайте як зобразив свого муз′ику великий педагог і письменник

 В. О. Сухомлинський.

Казка « Ой який музи′ка». Раджу послухати її. І  відчути спів музики .

Запитання для учнів:

-          А яку музику відчули ви ?

У високому зеленому просі жив Цвіркун. Удень він ховався під соцем. А як тільки сонечко зайде- Цвіркун вилазить на високе стебло. Сяде на зеленому листку. Перед ним просо як ліс.Сяде й настроює свою скрипку. Бо Цвіркун - ой який музика! У нього співуча скрипочка. Доторкнеться до неї Цвіркун смичком – бринить дивна, чарівна музика. Слухають ту музику дерева і квіти. Слухають зайчики й мишенята. Слухає весь степ.

( Учні висловлюють думки)

Аналіз другої частини сонета

- Доведіть рядками із тексту, що у другій частині показана картина суворої зими. («…зима в мовчання крижане усе заковує», тут все замовкає, мороз створив тишу, але природа живе, вона має свої голоси).(Слайд «картина зими».

- Хто не кориться зимі? Про що він нагадує? (цвіркун своєю піснею нагадує про коника і тепле літечко).

(слайд малюнок цвіркуна, хата, аудіо запис «Спів цвіркуна)

Учитель. Діти, зверніть увагу на таку деталь: результати дії сонця і морозу аналогічні – усе живе завмирає. Влітку про життя нагадує невтомний голосок коника, а взимку – пісня цвіркуна, яка лунає все голосніше, пронизливіше… І мимоволі в цю вечірню годину згадується коник, що сховався серед трави на пагорбі. Таким чином цвіркун і коник утворюють композиційне коло, підтверджуючи думку автора про вічний рух життя.

- В яких рядках звучить ця думка? («поезія землі не вмре ніколи», «поезія землі не оніміє»).

- Як ви зрозуміли ці слова? (Природа завжди жива)

Учитель. Зверніть увагу на вислів «поезія землі». Це краса вічної природи, яка чудова будь-якої пори року. Поезія – це мистецтво, а земля – це природа. Але для Джона Кітса вони нерозривні і перебувають у постійній гармонії. У цьому сонеті автор надзвичайно повно і виразно передав своє світле сприйняття вічного руху життя і краси природи. Він дає живу картину літнього дня, яку відчуваєш так само реально, як і затишок натопленої кімнати взимку, коли в полях бушують заметілі. Звукові, зорові, дотикові враження зливаються в єдине ціле. Поет розкриває в малому велике, бачить прекрасне в звичайнісінькому.

8. Фізкультхвилинка

9. Короткий аналіз художніх засобів, визначення теми та ідеї твору.

Ознайомлення з інформацією картки (Див. додаток)

Епітет - це особливе художнє означення, яке на­дає означуваним словам особливої художньої забарвленості й наповне­ності: веселі промінці, грайливий дощик.

Метафора (перенесення) — один з основних тропів поетичного мовлення. В мета­форі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю: Осінній вечір морозом дихав.

Тема - узагальнена основа змісту художнього твору, те, про що в цілому йдеться в ньому.

Ідея - голов­на думка, що служить узагальненим вираженням змісту всього твору й містить у собі оцінку зображених у ньому життєвих явищ.

Учитель: Чудову поезію землі ви відчули, коли на сьогоднішньому уроці вперше слухали сонет Кітса.  Зачитайте, які емоції у вас виникли.(Оптимізм, радість, хвилювання, задушевність, спокій,поетичність,бадьорість…).

Картини природи надихають на творчість не тільки письменників, а й художників – ви це бачили під час перегляду презентації – і композиторів. Давайте  послухаємо «Вальс №6» Ф. Шопена, а після прослуховування  ви відмітите, які емоції у вас викликала музика.

 (Діти слухають) 

-         Порівняйте, чи відрізняються емоції, викликані музикою, від тих, що виникли під час слухання поезії.

Ви відзначили, що відмінностей майже нема. А це тому, що поезія, музика, живопис і природа нероздільні. Вони є незаперечним вираженням Краси і Гармонії, а значить і самого Життя.

Коментар учителя

Відомий педагог В.Сухомлинський писав: «На світі є не тільки потрібне й корисне, є ще й прекрасне. Перед людиною відкрилась радість життя, тому що вона почула шепіт листя і пісню коника, журчання весняного струмка і срібні переспіви жайворонка в      спекотному літньому небі, тремтливий дотик сніжинок і стогін заметілі, ніжне хлюпотіння хвиль і урочисту тишу ночі, почула і, затамувавши подих, слухає сотні і тисячі літ чудову музику життя». Цю «чудову музику життя» ви відчували, коли на сьогоднішньому уроці вперше слухали поезію Джона Кітса.

ІV. Закріплення знань, умінь, і навичок

1. Робота в парах

Учні відшукують художні засоби, визначають тему та ідею вірша. Учитель при потребі допомагає.

2. Прийом «Юні поети». Творче завдання

-Дібрати свої епітети до слів: спів, (ніжний, дзвінкий)

мовчання (холодне,зимове, німе),сонце (ясне, жарке, лагідне)

-Дібрати метафори до слів: дощ (іде), хмара (пливе), сонечко (сміється)

-Поет, змальовуючи природу, використовує антитезу. Що протиставляється у вірші? (Зима-літо). Кітс протиставляє «літню спеку і птахів», втомлених від жаркого сонця, Коникові, а довгий зимовий вечір, мороз і тишу – Цвіркунові.

ІV. Підсумок уроку

1.Колективне заповнення таблиці

Назва вірша	Про коника та цвіркуна
Автор	Джон Кітс
Жанр	Сонет
Тема	Краса природи
Ідея	Природа жива
Образи	Коник і Цвіркун
І строфа	Літо, тепло, всі птахи відпочивають лише коник співає
ІІ строфа	Зима, холод, тихо, лише Цвіркун у хаті співає
Спільне у І та ІІ строфах	Природа жива, «Поезія землі»

2. Прийом «Закінчіть речення»

-Дж.Кітс народився –  (1795)

-Батьківщина поета –  (Англія, м. Лондон)

-Дж.Кітс здобув професію –  (хірурга)

- Пейзаж – це -  (опис природи)

- епітет – це –  (художнє означення)

- головна думка твору –  (Життя природи вічне)

-Вірш можна поділити на –  (2 частини)

3. Рефлексія. Метод «Мікрофон»

Що зацікавило вас на уроці?

Про що нове ви дізнались?

Який вид роботи сподобався найбільше?

V. Домашнє завдання (за вибором учнів):

1. Опрацювати матеріал підручника (с.123-129)

2.Творче: Створити ілюстрацію до вірша Джона Кітса.

3. Виразно читати і аналізувати вірш. За бажанням вивчити напам’ять.

Очікувані результати. Учень (учениця):

- виразно читає сонет Дж. Кітса;

- дає визначення термінів «тема» та «ідея», розкриває їх у творі;

- дає визначення понять «епітет», «метафора», знаходить їх у тексті.

        Додаток №1

Картка №1

«Про коника та цвіркуна»	Емоції	Ф. Шопен «Вальс №6»
	Радість Хвилювання Лагідність Грайливість Бадьорість Поетичність Ніжність Задушевність Жартівливість Спокій Оптимізм

Додаток №2

Картка №2

Епітет - це особливе художнє означення, яке на­дає означуваним словам особливої художньої забарвленості й наповне­ності: Веселі промінці, грайливий дощик.

Метафора (перенесення) - один з основних тропів поетичного мовлення. В мета­форі певні слова та словосполученнярозкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю: Осінній вечір морозом дихав.

Тема - узагальнена основа змісту художнього твору, те, про що в цілому йдеться в ньому.

Ідея - голов­на думка, що служить узагальненим вираженням змісту всього твору й містить у собі оцінку зображених у ньому життєвих явищ.

Література

1.       Програма «Світова література 5-9 класи». Світова література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013  зі змінами,  затвердженими наказом  МОН від 07.06.2017 № 804  (електронний ресурс: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html

2.      Є. Волощук. Світова література: підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. –Київ, «Генеза»,  2013, 255с.

3.     В. Сухомлинський. Чиста криниця. Київ « Веселка»,1993,287 с.

4.     Сучасний урок-спільна творчість учителя та учня. Collegium.mk.ua.pub/navchalna…suchacniy_urok.

              5.Трусова Т.І.. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій    

                у навчально-виховний процес. Завучу. Все для роботи.-2012.-№5/6.-

               Методист.-№14.-С.14-28.

Електронна сторінка до підручника «Українська мова» 9 клас

Вступ

Українська мова серед інших мов світуUKRAINIAN LANGUAGE IN UKRAINE AND THE WORLD

Ukrainian languageamongotherlanguagesoftheworld

Мова – душа кожної національності,

її святощі, її найцінніший скарб
 Іван Огієнко

Що потрібно знати :

функції мови, шляхи розвитку української мови ,діалектні різновиди,

поняття «літературна мова і сучасна українська мова»

Чого необхідно навчатися :

визначати місце української мови серед інших слов’янських мов;

 здійснювати швидкий аналіз мовного матеріалу,

характеризувати шляхи становлення українського лексичного фондуhttps://prezi.com/jg78zmkwd7iv/presentation/

Над чим міркуємо :

Пригадаймо!!!

1. Які функції виконує українська мова в Україні?

2. Звідки вона походить?

3. Як розвивалася українська мова впродовж історичного шляху українського народу?

4. Які ознаки властиві українській мові?

5. Які її діалектні різновиди ви знаєте?

 6. Як співвідносяться поняття «українська мова» і «сучасна українська літературна мова»?

Мова – це ключ до інтелекту

1.      І .Завдання. Прочитайте текст. Якого стилю текст і яку функцію виконує? Дайте йому заголовок. Подискутуй з однокласником. Яка інформація ,висловлена в тексті, впливає на читача?

                

Українська мова – мова української нації, державна мова України.

Крім України українська мова поширена в Білорусі, Росії, Казахстані, Молдові, Польщі, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, США, Канаді, країнах Латинської Америки, Австралії, а тепер й у Португалії, Іспанії, Великобританії, Італії, Греції…

Українською мовою розмовляє близько 45 мільйонів. Людей, в Україні –30 млн. людей.

За кількістю тих, хто розмовляє нею, українська мова стоїть на 15–20-му місці в світі.

Українська мова належить до східної групи слов’янських мов. Слов’янські мови входять до індоєвропейської мовної сім’ї. Українська мова творить разом із білоруською і російською мовами східнослов’янську підгрупу мов.

Українська мова має спільні риси з білоруською, російською, польською мовами, а також з сербсько-хорватською, болгарською і чеською мовами.

Типологічно українська мова належить до флективних (фузійних) синтетичних мов, у яких граматичні значення слів виражаються в основному флексіями (закінченнями).

Українська мова характеризується високим рівнем розвитку, структурною довершеністю, стилістичною різнобарвністю, лексичним і фразеологічним багатством, неповторною мелодійністю і милозвучністю. І.І. Срезневський ще 1834 року відзначав, що ця мова є однією з найбагатших мов слов’янських, що вона багатством слів не поступається чеській, мальовничістю – польській, приємністю – сербській і що це мова поетична, музикальна, мальовнича.

На підтвердження цього зазначимо, що в одинадцятитомному «Словнику української мови» (1970‑1980) зареєстровано понад 134 тис. слів. Нині Інститут української мови НАН України працює над словником, у який увійде до 300 тис. слів.

Іншомовні дослідники постійно підкреслюють фонетичну розкіш, лексичне та фразеологічне багатство, синтаксичну гнучкість, величезні словотворчі можливості української мови. За милозвучністю її найчастіше ставлять нарівні з італійською. А на Всесвітньому конкурсі краси мов, що відбувся 1934 року в Парижі, українська мова зайняла третє місце (на першому – французька, на другому – перська) ( З посібника)

ІІ.  Випишіть із тексту ключові слова і з’ясуйте їх значення.

ІІІ. Які речення переважають в тексті : прості чи складні ? Одне з виділених речень розберіть синтаксично . 

2.Комунікативний практикум

Працюймо в парах. Уявіть себе учасником круглого столу в Інституті української мови з теми :

 « Українська мова серед інших мов світу» . Сформулюйте і запишіть свої запитання учасникам круглого столу. Обміняйтеся запитаннями і дайте на них відповіді

3 .І. Прочитайте текст мовчки.Визначте його стиль і тип мовлення . Назвіть його характерні ознаки. Що нового дізналися про поширеність української мови?
.  .

            

Поширенність української мови

Функціонування та поширеність української мови за межами нашої держави у різних країнах всіх континентів тісно пов’язана з кількістю представників української діаспори. За офіційними даними, українців – близько 47 мільйонів. З них на Україні – 37,2 млн., у країнах Америки, Австралії, Західної Європи – понад 5 млн., ще 7 млн. – у країнах, що входили колись до складу Радянського Союзу. З них 4,4 млн. чоловік живуть у Російській Федерації, у Казахстані близько одного мільйона, у Молдові – 620 тисяч, у Білорусі – 300, у країнах Балтії – 200, в Узбекистані та Киргизстані – 100 тисяч. Є регіони, всуціль заселені українцями: Берестейщина в Білорусі, Кубань, Зелений Клин у Росії тощо.

У Польщі українці становлять корінну етнічну групу . Вважається, що у Польщі живе тепер 300-350 тисяч українців. Існує український ліцей у Легніці й педагогічний ліцей у Бартошиці, що готує вчителів української мови..

 У Словаччині живе близько 100 тисяч українців у 30 селах навколо міста Пряшева. Історично цей регіон є продовженням Закарпаття. У місті Свиднику є український відділ Пряшівського університету, видається українська преса, функціонують український музей, театр.

Автохтонне українське населення живе на території Румунії у Південній Буковині, Марамороші, Добруджі, а українські поселенці є в кількох селах Банату. Значна кількість української інтелігенції живе в Бухаресті. У 1946 році за офіційними даними у Румунії нараховувалося близько 1 млн. українців. Було декілька шкіл з українською мовою викладання. Зараз у Румунії у деяких школах викладається українська мова як предмет, є відділення україністики в Сучавському університеті. Виходять раз у два тижні дві українські газети у місті Грац.

 У Німеччині живе близько 25 тисяч українців. У Мюнхені діє Український вільний університет (заснований 1921 р. у Празі), Український техніко-господарський інститут. Є українське видавництво, виходять тижневики “Шлях перемоги”, “Християнський голос”, квартальник “Рідна церква” (УАПЦ) та ін.

За неофіційною статистикою, у Франції проживає 80 тисяч українців у районах Ліона, Парижа. Тут діє “Українська наукова бібліотека імені Симона Петлюри”, є українські школи при деяких церковних парафіях. У Парижі при Вищій школі східних мов є відділ україністики, яким тривалий час керував професор Аркадій Жуковський. Українська мова студіюється також на відділі славістики Університету № 8 міста Парижа. Тривалий час тут виходив тижневик “Українське слово”. У місті Марселі є науковий осередок Наукового товариства імені Шевченка (НТШ), який впродовж багатьох років очолював редактор “Енциклопедії Українознавства” професор Володимир Кубійович.

В Італії проживає мала кількість українців. Це в основному члени чернечих орденів, клерикали.

Близько 30 тисяч українців зараз нараховується в Англії. Діє “Українська видавнича спілка”, виходить тижневик “Українська думка”, квартальник “Відомості”.

 В Австрії живе понад 15 тис. громадян українського походження. Життя української еміграції зосереджене у Відні. У Віденському університеті є лекторат української мови.

На кінець 80-х років у колишній Югославії нараховувалося близько 60 тисяч українців. Тут були українські навчальні початкові заклади, преса, книговидання. Українці Югославії називають себе русинами.

Невеликі групи українців живуть у Швеції, Швейцарії, Данії, Бельгії та ін. В Аргентині живе близько 100 тисяч українців. Є українські радіопередачі у Буенос-Айресі, а також у Чако, Кордові та Обері.

Нині у США українська етнічна група нараховує близько 2 мільйонів чоловік. Емігранти турбуються про те, щоб їх діти знали українську мову. Тут діє Українська Академія мистецтв та науки. При Гарвардському університеті є Український дослідний інститут з кафедрами української мови, літератури та історії України. У Вашингтоні перед Білим Домом установлено в 1964 р. пам’ятник Т.Г.Шевченкові.

За переписом 1981 р. у Канаді 754 980 осіб визнали себе українцями. Згідно з інформацією канадської преси, українська етнічна група об’єднує 1 млн. чоловік. Українці Канади мають значну кількість суботніх шкіл. Українська мова як предмет є також у багатьох загальноосвітніх школах, де вчиться близько 10 тисяч учнів. У місті Альберті є Канадський інститут українських студій, що утримується на державні кошти. Українознавчі дослідження є в університетах Торонто, Вінніпега, Саскатуна та інших міст.

Багато населених пунктів мають назви такі, як на Україні: Борщів, Броди, Бучач, Новий Київ, Січ, Тернопіль, Україна, Ярослав, Петлюра та інші. В них лунає українська мова й пісня.

 У Бразилії проживає близько 300 тисяч українців. В Австралії проживає 35 тисяч українців. Діють кафедри української мови в університетах Мельбурна та Сіднею. Українці живуть також на острові Тасманія та в Новій Зеландії.

За останні роки еміграція з України швидко зросла. У пресі є інформація, що за останні 12 років з України виїхало за кордон приблизно сім-вісім мільйонів українців. Серед них переважають особи жіночої статі. Українці появились і в таких країнах, як Італія, Іспанія, Греція, Туреччина, Єгипет та інших, де раніше українських емігрантів зовсім не було. Багато з них вже осіли в цих країнах, однак їх національна активність в нових місцях проживання ще ніяк себе не виявляє.

ІІ.Складіть план тексту у формі питальних речень і дайте на них докладну відповідь Перекажіть близько до тексту.

Мова – це дія

4. І.Запишіть висловлювання про мову, вставляючи пропущені букви

. Мова — це в..ликий дар пр...роди, ро..винутий і вдосконалений за тисячолі..я з того часу, як людина стала людиною. У кожного народу своя мова. Це в..ликий скарб, який треба шанувати, бере..ти і розумно ..багачувати, не причиняючи йому ніякої шкоди. (К. Кронова) Народ, що не усвідомлює значе..я рідної мови для свого вищого духовного жи..я і сам її покидає й відрікаєт..ся, здійснює над со� бою самовбивство. (П. Шафарик) Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українс..ку мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужими чи далекими мови інших народів. (П. Тичина)

ІІ. Доповніть текст  афоризмами  видатних діячів   про мову. Використайте джерела всесвітньої мережі Інтернету.

5. Дослідження- аналіз :«Я – творча особистість»

І .Визначте спільні риси української та інших слов’янських мов .

Завдання. Прочитайте назви місяців різними слов’янськими мовами.

Прасло-в'янська	Україн-ська	Поль-ська	Болгар-ська	Серб-ська	Біло-руська	Росій-ська	Македон-ська
*ognь	вогонь	Ogień	огън	огањ	Агонь	Огонь	Оган
*ryba	риба	Ryba	риба	риба	Рыба	Рыба	Риба
-	гніздо	gniazdo	гнездо	гнездо	Гніздо	Гніздо	Гніздо
*oko	око	Oko	око	око	Вока	Глаз	Око

ІІ . Порівняйте свої дослідження із дослідженнями науковця

Видатні українці

Готуємося до діалогу.

6 . Розгляньте фото . Уявіть,що ви зустрілися з одним із письменників.  Про  що    він, на вашу думку, вас запитав би?    Про щоб ви його запитали? Складіть і запишіть  діалог уявної зустрічі ,уводячи до тексту інформацію про місце української мови серед інших мов.

. Що їх об’єднує? Запишіть складне речення за фотоілюстраціями , пов’язавши його з темою параграфа. Зверніться на сайт Інтернетуhttp://studopedia.su/10_124371_rol-ukrainskih-pismennikiv-u-rozvitku-ukrainskoi-literaturnoi-movi.html і отримайте більш докладну інформацію про внесок у розвиток української літератури письменників та поетів.

http://infopedia.su/8x5acb.html

Краса врятує світ

7 .  Робота в групах .

1.Розгляньте схему . Поясніть, що вона відображає. Складіть своє  асоціативне гроно на тему «Краса»(кожна група подає не менш 3-х асоціацій)

- Які емоції та асоціації викликає у вас це слово?

Робота із тлумачним словниками

-  Що ж таке краса? Дайте визначення поняттю «краса» за тлумачним словником.

2.     Розгляньте репродукцію картини Олега Щербакова.

Усно опишіть зображене : а) в художньому стилі;б) науковому стилі .

Осінь – пора романтиків. І українські митці доводять це своїми роботами!25 картин, що змусять вас полюбити українську осіньhttps://ukontent.wordpress.com/2015/10/25/5-kartyn-shcho-zmusyatʹ-vas-polyubyty-ukra/

Комунікативний практикум

8 .  Завдання для співпраці. Об’єднайтесь у групи і підготуйте полілог на одну з тем: « Які перспективи і збагачення української мови ви бачите» , « Як впливає живе мовлення на поширеність української мови у світі» , « Чому українццівиїздять за кордон».«Мова єднає українців метрополії і діаспори»,

Завдання. Дайте письмові відповіді на запитання.

1.      Яка мова є державною в Україні?

2.      Українська мова поширена тільки в Україні?

3.      У яких країнах, крім України, є люди, що говорять українською?

4.      Скільки людей розмовляють українською мовою?

5.      Яке місце займає українська мова за кількістю тих, хто нею розмовляє?

6.      До якої групи належить українська мова?

7.      До якої мовної сім’ї належить українська мова?

8.      Які мови мають спільні риси з українською?

9.      Скільки слів у найбільшому українському словнику?

10.    Які форми має національна українська мова?

11.    Що таке літературна мова?

12.    Що таке діалект?

13.    Що таке територіальний діалект?

14.    Що таке соціальний діалект?

15.    Що таке сленг (жаргон)?

16.    Що таке просторіччя?

17.    Що таке суржик?

18.    На якій основі створений український алфавіт?

19.    Хто такі Іван Котляревський і Тарас Шевченко?

20.    Коли був прийнятий останній правописний кодекс?

Завдання. Знайдіть визначення, які відповідають термінам.

Термін	Визначення
1. Суржик	1. Унормована, стандартна форма національної мови
2. Соціальний діалект	2. Змішана, українсько-російська мова
3. Територіальний діалект	3. Зрозуміла для усіх мова, яку застосовують для щоденного спілкування.
4. Сленг (жаргон)	4. Використовують люди, пов’язані територіально, соціально або професійно
5. Літературна мова	5. Форма мови, поширена серед населення певної місцевості (території)
6. Діалектна мова	6. Мова людей певної соціальної групи
7. Просторіччя	7. Використовують люди, об’єднані інтересами, професією, ситуацією: любителі спорту, мистецтва, колекціонування тощо

 Перевір себе!

1. Продовжте речення: «Українською мовою розмовляє…»

A. …близько 15 мільйонів людей, в Україні – приблизно 30 мільйонів людей.

B. …близько 15 мільйонів людей, в Україні – приблизно 10 мільйонів людей.

C. …близько 5 мільйонів людей, в Україні – приблизно 3 мільйонів людей.

D. …близько 45 мільйонів людей, в Україні – приблизно 30 мільйонів людей.

E. …близько 100 мільйонів людей, в Україні – приблизно 300 мільйонів людей.

2. Продовжте речення: «Українська мова належить…»

A. …до східної групи слов’янських мов.

B. …до південної групи слов’янських мов.

C. …до західної групи слов’янських мов.

D. …до північної групи слов’янських мов.

E. …до південно-західної групи слов’янських мов.

3. Продовжте речення: «За кількістю тих, хто розмовляє нею, українська мова стоїть…»

A. …на 200-му місці в світі.

B. …на 10–12-му місці в світі.

C. …на 30-му місці в світі.

D. …на 1-му місці в світі.

E. …на 15–20-му місці в світі.

4. Продовжте речення: «Українська мова має спільні риси…»

A. …з англійською, німецькою, французькою мовами, а також з гінді, івритом та ідишем.

B. …з іспанською, арабською, португальською мовами.

C. …з білоруською, російською, польською мовами, а також з сербсько-хорватською, болгарською і чеською мовами.

D. …з німецькою, литовською, румунською, польською мовами.

E. …з арабською і польською мовами.

5. Продовжте речення: «В одинадцятитомному «Словнику української мови» (1970‑1980) зареєстровано…»

A. …понад 54 тис. слів.

B. …понад 134 тис. слів.

C. …понад 354 тис. слів.

D. …понад 534 тис. слів.

E. …понад 734 тис. слів.

6. Продовжте речення: «Українська національна мова існує у таких формах: …»

A. …літературна мова і просторіччя.

B. …літературна мова і сленг.

C. …діалектна мова, просторіччя, суржик.

D. …літературна мова, діалектна мова, мова фольклору, просторіччя.

E. …літературна мова, жаргон, мова фольклору, арго, суржик.

7. Продовжте речення: «Слов’янські мови входять до…»

A. …семіто-хамітської мовної сім’ї.

B. …фінно-угорської мовної сім’ї.

C. …малайсько-полінезійської мовної сім’ї.

D. …австралійської мовної сім’ї.

E. …індоєвропейської мовної сім’ї.

8. Продовжте речення: «Українська літературна мова має сформовані стилі мови: …»

A. …публіцистичний, художній, розмовний.

B. …науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, розмовний.

C. …науковий і художній.

D. …науковий, публіцистичний, художній, розмовний.

E. …науковий, діалектний, публіцистичний, художній, розмовний.

9. Продовжте речення: «Унормована, стандартна форма національної мови – це…»

A. …літературна мова.

B. …соціальний діалект.

C. …територіальний діалект.

D. …жаргон (сленг).

E. …просторіччя.

10. Продовжте речення: «Мова людей певної суспільної групи – це…»

A. …літературна мова.

B. …соціальний діалект.

C. …територіальний діалект.

D. …мова фольклору.

E. …просторіччя

Відчуй смак рідної мови !

Культура мовлення. Уникаймо вживання суржиків

9. 1.Що таке антисуржик ? Висловіть свої міркування щодо даного поняття.

2. Прочитайте вислови у правому стовпчику й аргументуйте їх правильність. Подискутуйте , чим спричинені помилки у лівому стовпчику

Вечором світять фонарі	Увечері світять ліхтарі
Місто в чотирьох кілометрах	Місто за чотири кілометри
Вулиця ярко освічена	Вулицяяскравоосвічена
Починаючийписьменник	Письменник-початківець
Підписка на газети	Передплата на газети
Говорити по українському	Говоритиукраїнською

ПРОЕКТ

Запроси своїх ровесників до участі в проекті на одну із тем:

* * * Що багатша думка, то багатша мова» (М. Рильський).

 * * * «Поки живе мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відібрати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків» (К. Ушинський). * * * «Рідна мова – це найособистіша і найглибша сфера обстоювання свого «я», коли воно є, своєї особистої і національної гідності» (І. Дзюба).

  ДЛЯ ВАС,ДОПИТЛИВІ!

Якщо  ви бажаєте дізнатися : чому українська мова є засобом єднання громадян України в самобутню культурну спільноту?

Завітайте на сторінку в мережіІнтернет:

https://www.youtube.com/watch?v=9WzONZ4Wrko&index=30&list=PLDB02E4323F8C7EBF

https://www.youtube.com/watch?v=Yp1Fm2o9pj8

Тема: Ангел як оберіг у вірші Галини  Кирпи «Мій ангел такий маленький…», Гуманізм вірша «Коли до вас темної ночі…»

Мета: ознайомитися з творчістю української письменниці Галини Кирпи; розвивати вміння виразно читати та аналізувати поезію, навички критичного мислення, зв`язне мовлення учнів, формувати активну життєву позицію; виховувати загальнолюдські моральні цінності.

Обладнання та наочність: портрет Галини Кирпи; тексти поезій; підручник, комп′ютерна презентація.

Епіграф: «Вона з тих людей, які не спішать виставляти себе й свою працю на люди. А борозна, яку Галина Кирпа багато років веде в літературі, глибока, зерно в ній добре, і воно дає та ще дасть щедрий врожай. Женці вдячні і йому, й землі».

                                                                                                                                                

                                                                                                  Наталка Поклад

                                                                            Хід уроку

I. Фаза актуалізації

1.Забезпечення емоційної готовності до уроку

«Словесний настрій»

Перш, ніж розпочати нашу спільну роботу, давайте з'ясуємо, з яким настроєм ви завітали на урок. А у цьому нам допоможуть кілька дієслів. Запишіть їх.

2.Перевірка домашнього завдання

Диктант « Одним словом»

1.     В якому році народився Ігор Павлюк (1967)

2.     Як його по батькові? ( Зіновійович)

3.     Скільки було письменникові, коли померла його мати? (10 днів)

4.     В якому місці зараз мешкає письменник? ( Київ)

5.     На якому курсі Ігор Павлюк залишив Ленінградське вище інженерно – технічне училище?( на 2-му)

6.     Скільки різножанрових книг видав письменник? (26)

7.     В поезії « Дівчинка» осінь по дворі…( клигає)

8.     У вірші « Асоціації» ангел, який сміється це уже…(біс)

9.     Поезія « Асоціації», « Вертатись пізно» належить до збірки? ( « Сопілка»)

10.                       У вірші « Дівчинка»поет вжив такий художній засіб як…( персоніфікація)

11.                       Музикальним виконавцем  поезії « Вертатись пізно» є( Богдан Ступка)

12.                       Рід художньої літератури, в якому  у формі естетичних переживань осмислюється сутність людського буття називається? ( лірика)

Літературна розминка

*Назвати види лірики?

*Що таке образ?

*Що таке художній образ?

*Види образів?

*Що таке метафора?

*Що таке верлібр?

3.Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Слово вчителя:

 В українській літературі нині виступає кілька поколінь поетів. Серед представників старшого покоління — колишні «шістдесятники», потім «вісімдесятники». Такі, як Ліна Костенко, Іван Драч, Василь Голобородько, Микола Вінграновський, Ігор Калинець та інші, твердо відстоювали свої переконання, намагалися не кривити душею, іншим, як, скажімо, Борису Олійнику, довелося переоцінювати цінності й пробувати йти в ногу із часом.

До «середнього покоління» поетів можемо віднести неоавангардистські угруповання «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск-Балаган-Буфонада), «ЛуГоСад», «Нова дегенерація», «Пропала грамота», АУП (Асоціація українських письменників) та ін. Своїм завданням вони вважали позбутися обтяжливих штампів. Лави вітчизняного письменства постійно поповнюються новими талантами, зокрема переможцями різних літературних конкурсів.

Творчість сучасних поетів характеризується розмаїттям стильових та естетичних уподобань. Серед них — і прихильники класичного вірша

(С. Чернілевський, П. Гірник та ін.), і верлібру (С. Короненко, І. Малкович та ін.), і розкутої, насиченої метафоричним змістом версифікації (І. Римарук, В. Герасим’юк). Їхні твори різножанрові, захоплення різнобічні, таланти непересічні.

«Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»,— пише видатна українська поетеса Ліна Костенко. Доторкнемося й ми до сучасної поезії, спробуємо осмислити її та відчути естетичну принаду, духовно збагатитися.

Сьогодні на уроці ми познайомимося з творчістю відомої сучасної української дитячої письменниці Галини Миколаївни Кирпи. Вона вже понад двадцять п’ять років поєднує поетичну та прозову творчість із перекладацькою та упорядницькою діяльністю. Авторка шести поетичних книжок та перекладів понад 30 книжок із білоруської, німецької, шведської, данської та норвезької мов. Створене нею вражає, бо ця людина поєднала в собі талант поета, прозаїка, перекладача, літературного критика, журналіста, упорядника посібників для дітей.

 Запишіть, будь ласка, тему в зошит. Які завдання ви перед собою ставите на уроці?

ІІ. Фаза побудови знань

Заслуховування учнівських повідомлень про Г. М. Кирпу(10 ТОП ФАКТІВ із біографії поетеси)

Презентація « Життєвий та творчий шлях Г. Кирпи»

3. Прослуховування поезії «Мій ангел такий маленький…»

4.Виразне читання поезії «Мій ангел такий маленький…»

4. Аналіз змісту художнього твору.

«Мозковий штурм».

Яке враження справила на вас поезія Галини Кирпи?

Хто такі «ангели»? Що ви про них знаєте?

Презентація

(Я́нгол (а́нгел, а́нгол) — в християнській, мусульманській і іудейській релігіях надприродна істота, посередник між Богом і людьми, виконує волю Бога. Добрі янголи служать Богові й людям (наприклад, янгол-охоронець), злі янголи (диявол, сатана), які збунтувалися проти Бога, схиляють людей до гріха. Біблія називає янголів службовими духами.

У християнстві вважається, що кожна людина має свого янгола -охоронця. Існування янголів було підтверджено папою Римським Іоанном Павлом ІІ в 1986 році.

Їх називають синами неба або синами Бога. Деякі богослови й конфесії уважають, що вони здатні схрещуватися з людьми, породжуючи велетнів.

У християнстві існує подання про янголів-охоронців, що посилають до людини після таїнства хрещення. Зображують янголів, зазвичай, у вигляді юнака з крилами; у кожної людини є свій ангел-охоронець; коли дитина всміхається уві сні, це означає, що на неї дивиться ангел; між ангелом-охоронцем і дияволом-спокусником завжди ворожнеча.)

За легендою, коли народжується дитина, Бог запалює на небі зірку і посилає до дитини ангела-охоронителя. Уві сні ангел цілує дитину тричі: в чоло, щоб вона зростала розумною, в личко, щоб була красивою, в груди – аби здоров’я, любов та доброту вселити в її тіло, серце та душу. Але то легенда. Нема на світі двох однакових людей. Кожна людина   індивідуальність, особистість

Що символізує янгол у творі?

До якого нещодавно прочитаного вірша про янгола ця поезія за настроєм сприймається як контраст? Чому?

На які роздуми надихає нас вірш?

Розгляньте строфічну будову поезії. В чому її особливість?

Знайдіть у тексті повтори. Якого значення вони набувають у творі?

Визначте засоби, що надають поезії спокійного й лагідного тону.

Яку ілюстрацію до твору ви б запропонували? Які кольори на ній переважали  б?

Що асоціюють ваші ангели?( випереджальне завдання)

5. Виразне читання поезії «Коли до вас темної ночі…»

6. Аналіз змісту художнього твору за питаннями:

Що позначає алегоричний образ Лева?

Розкрийте значення образу зоопарку.

Що авторка має на увазі, коли говорить про Лев`ячу Державу?

(Казкова Лев'яча Держава є алегоричним означенням бажаного суспільства вільних людей)

Як у поезії пов`язуються дитинство й віра в ідеали?

ІІI. Фаза консолідації

1.Складання літературних паспортів віршів (індивідуально, колективно або в парах).

«Мій ангел такий маленький»

Тема: розповідь про ангела, який незримо супроводжує ліричну героїню

Основна думка: У кожної людини є янгол-охоронець, який опікується нами все життя, незважаючи на те, що ми його ніколи не бачимо. Людині важливо відчувати підтримку вищих духовних сил і вірити у краще.

Система віршування: вільний вірш

Художні засоби: слова зі зменшено-пестливим значенням

«Коли до вас темної ночі»

Тема: роздуми про ймовірну в майбутньому зустріч з Левом; прохання не казати йому про зоопарк

Основна думка: якщо хоча б один лев не потрапить до зоопарку, то це призведе в майбутньому до виникнення цілої Лев'ячої Держави, де всі тварини будуть вільними

Система віршування: вільний вірш

Художні засоби: повтори

2.Підведення підсумків уроку.

Скласти сенкан

-  який характеризує Галину Кирпу або її творчість.

Оцінювання

Слово вчителя:

Наш урок закінчено. Чи справдилися ваші очікування від знайомства з творчістю Галини Кирпи?

Якось доктор філологічний наук Наталя Дзюбишина-Мельник написала про Галину Кирпу: «Цій маленькій, трохи сумній і дуже затишній жінці властива риса, що тепер і не в моді, і не в пошані. Вона, Галина Кирпа, – вірна. Вірна родині, вірна друзям, вірна своєму покликанню митця, вірна всьому. Вона, мабуть, і не знає, як це важко. Вона живее своїм життям, мірилом якого є справжність». Здається, і сьогодні цих слів не заперечиш, бо тільки справжній і відкритій людині підвладне слово, що здатне творити любов до життя.

IV. Домашнє завдання

Виразно читати та аналізувати поезії Г. Кирпи.

Додатково:

-  дібрати 3 проблемні запитання за змістом поезій Г. Кирпи (Чому…? Як…? Навіщо…?).

- виписати зі словника літературознавчих термінів визначення поняття «філософська лірика».

- Зробити ілюстрацію до твору (за бажанням)