Проблема
роботи : «Роль міжпредметних зв’язків у
формуванні естетичних цінностей на уроках української мови та літератури»
Кожне
слово рідної мови має своє обличчя, як у квітки,
у нього свій неповторний аромат і відтінок,
барви
– а цих відтінків кожна барва має
тисячі…(В. Сухомлинський)
Проблема
роботи. Шляхи її реалізації
Досліджуючи проблему « Роль
міжпредметних зв’язків у формуванні
естетичних цінностей учнів» я цілком зрозуміла, що взаємозв’язок предметів –
один із дієвих методичних прийомів розвитку пізнавальної активності школярів,
виховання в них інтересу до знань. Використання на практиці цих зв’язків
раціоналізує педагогічний процес, підвищує його ефективність.
Видатні педагоги минулого визнавали потребу взаємозв’язків навчальних
предметів.
Визначний чеський педагог Я. А. Коменський – один із перших теоретиків
із цього питання. У «
Великій дидактиці» він наголошував на тому, що
зв’язки між навчальними предметами – необхідна умова формування цілісних і
системних знань.
Ідея взаємозв’язків навчальних предметів
знайшла відображення і у спадщині відомого англійського філософа і педагога Дж.
Локка. У навчанні необхідно, на його думку, наповнити зміст одного предмета
елементами і фактами іншого.
Німецький педагог Й. Ф. Гербарт стверджував, що велике значення для
розвитку всебічної зацікавленості пізнавальним процесом відіграють зв’язки між
навчальними предметами. Він відносив цікавість до розумової сфери, визначав її
як властивість учнів відтворити набуті раніше знання, пригадати їх у зв’язку з
тими, що отримують. Завдяки цій властивості нові знання опановують ся охоче,
легко, швидко і на тривалий час.
Ознайомившись з працями педагогів
минулого дає змогу зробити такі висновки:
-
Ідея міжпредметних зв’язків має давню і стійку
традицію.
-
Найбільший внесок у розвиток цієї
ідеї належить теоретикам і практикам педагогіки
В. Одоєвському, К.
Ушинському,
В. Сухомлинському.
Питання міжпредметних зв’язків дуже важливе для підвищення якості
літературної освіти. Їх реалізація дозволить повніше використати духовно –
ціннісний підхід, що є домінуючим у програмі із мови та літератури, виховати в
учнів бачення предмета в широкому, гуманітарному, культурознавчому, естетичному
контексті.
Естетичне виховання і міжпредметні зв’язки
дають можливість запалювати вогники творчості в душах дітей.
Для реалізації свого життя зараз і в
майбутньому дитина мусить вибирати для себе той чи інший ідеал. Українська
словесність відкриває безмежний світ, в якому можна «працювати над собою», -
набувати знання, розвивати саморефлексію, самоаналіз, самосвідомість.
Урок літератури – складний синтез настрою душі, розуму і серця. Це урок
мистецтва слова, де формуються художні смаки юного покоління.
Зважаючи на це, намагаюся навчити кожного учня
не просто читати, а віднаходити ключ до розуміння художньої творчості взагалі.
До кожного уроку добираю такі завдання, які б розвивали фантазію учнів,
водночас сприяли глибшому засвоєнню знань.
У своїй практиці використовую взаємозв’язок
уроків літератури з мовою,історією,
музикою, образотворчим мистецтвом, математикою, народознавством. Дбаю, щоб
учень не тільки прочитав твір, а й побачив красу мистецтва слова, уявив її.
Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі казки, музики,
фантазії, творчості.
Широко практикую індивідуальну,
парну та групову роботу, рольові ігри, творчу та дослідницьку роботи в
проектах, використовуючи зв’язок знань з інших предметів в контексті з мовою та
літературою. А саме, навчаю – досліджуючи і взаємопов'язую з побаченою красою.
Це основний девіз моєї роботи.
У педагогічній майстерності з’єднуються ігрові та дослідницькі, пошукові
і творчі види діяльності.
Особливу увагу приділяю розвитку
зв’язного мовлення, вмінню точно
висловлювати власну думку, удосконалюю культуру писемного мовлення, сприяю
збагаченню й уточненню словникового запасу школярів, удосконалюю такі
мовленнєві дії, як уміння порівнювати, наводити аргументи на підтвердження
думки, виховання естетичного смаку, любові до слова,
Батьківщини.
Чи можуть сучасні уроки та позаурочні заходи
бути радісними і цікавими, розкривати творчий потенціал особистості школярів?
Так! Але треба перенести процес навчання на інноваційну основу.
Інноваційні уроки з використанням інтерактивних методик – це творча
самореалізація вчителя, вияв його неповторної індивідуальності, а для учня – це
свято творчої праці.
Томувважаю, що такі форми, як
- «актив» та «інтерактив»;
- фразеологічні хвилинки; -
дослідницька діяльність; - вільна імпровізація; -захист композицій;
- рольові ігри; пізнавальні ігри;
- ситуативні колізії; захист
малюнків; словесне малювання; - вільне письмо; життєві ситуації тощо сприяють
загальному розвитку учнів, здатних виправдано користуватися засобами рідної
мови.
В. О. Сухомлинський писав : «Найдосвідченіший педагог ніколи неповинен
спинятися на досягнутому, бо якщо немає руху вперед, то неминуче починається
відставання…»
